Кернякевич Роман Онуфрієвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роман Кернякевич
Особисті дані
Народження 25 лютого 1909(1909-02-25)
  Микитинці, Австро-Угорщина
Смерть 1945(1945)
  невідомо
Громадянство
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1926—1927
1927
1930—1939
Польща «Ревера ІІ» (Станиславів)
Польща «Сокіл» (Станиславів)
Польща «Пролом» (Станиславів)
? (?)
? (?)
? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Рома́н Ону́фрійович Керняке́вич (*25 лютого 1909, Микитинці, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії⁣, Австро-Угорщина — †1945, невідомо[1]) — український футболіст та спортивний діяч міжвоєнної доби в Галичині.

Життєпис та спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 1909 р. в околицях Станиславова у родині Онуфрія та Марцелі Кернякевичів. Під час свого навчання в Станиславівській українській гімназії захопився футболом. У другій половині 20-х потрапив у поле зору функціонерів найвідомішого місцевого спортивного товариства міжвоєнної пори «Ревера». В його лавах переважно змагався за резервну команду футбольного клубу. Водночас 1927 р. Р. Кернякевич спільно з невеликим колом однодумців виявився причетним до організації при станиславівській «Просвіті» на Гірці дружини копаного м'яча «Сокіл». Але через брак фінансово-організаційної підтримки цей колектив доволі швидко припинив своє існування[2].

Надалі свою спортивну кар'єру Р. Кернякевич пов'язав з УСТ «Пролом», утвореним наприкінці 1929-го українцями Станиславова. Офіційний дебют у складі нового клубу відбувся 4 травня 1930 р. в поєдинку турніру кл. «Б» Станиславівського підокругу Львівського футбольного союзу[3].

Переважну більшість своєї футбольної кар'єри провів на позиції форварда, хоча часом у разі потреби виступав і в центрі півзахисту. Починаючи з 1934 р., кілька сезонів зберігав за собою почесний пост капітана «Пролому». Був рекордсменом за кількістю сезонів, проведених у складі команди, та чи не єдиним футболістом, який захищав її емблему і кольори на полі протягом всього періоду існування клубу.

Окрім футболу, захоплювався також іншими видами спорту, був активним членом шахової секції «Пролому» та одним з найкращих її шахістів. Високий авторитет Р. Кернякевича серед одноклубників і багаторічна відданість рідному товариству були сповна оцінені всією проломівською спільнотою. Двічі на загальних зборах УСТ «Пролом» (1938—1939 рр.) чинного спортсмена обирали до складу правління на посаду заступника Виділу[4].

Поза спортом Р. Кернякевич багато літ працював у сфері споживчої кооперації краю, зокрема в повітовому відділі Маслосоюзу.

Після радянської анексії західноукраїнських земель у 1939 р. спортивне товариство «Пролом» припинило своє існування. З цією подією добігла до свого кінця й активна футбольна кар'єра Р. Кернякевича. У період Другої світової війни тривалий час перебував у Станиславові, допоки восени 1944 р. не був мобілізований до лав Радянської армії. Згодом опинився на фронті. В квітні 1945 р. востаннє надіслав звідти звістку рідним, після чого зв'язок із ним обірвався. Згодом прізвище Р. Кернякевича було офіційно внесено до списку осіб безвісти зниклих у ході війни[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Донесения о потерях. Кернякевич Роман Ануфриевич. Память народа (рос.). Процитовано 1 квітня 2024.
  2. Альманах Станиславівської землі: збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини / ред. Б. Кравців. — Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен : Вид. Центрального Комітету Станиславівщини, 1975. — С. 343-344. Diasporiana: електронна бібліотека. Процитовано 1 квітня 2024.
  3. Зі спортового життя // Діло. – 1930. – 8 травня. – С. 5. https://archive.org. Процитовано 1 квітня 2024.
  4. Спортові новинки // Діло. – 1938. – 8 березня. – С. 9. https://archive.org. Процитовано 1 квітня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]

Олексишин Олег. Повернення із забуття: Роман Кернякевич на сайті «Літописець прикарпатського спорту».

Джерела

[ред. | ред. код]

Дейчаківський Ігор. Копаний м'яч у Станиславові. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 27–40. — ISBN 978-966-668-229-4.

Мандзюк Денис. Копаний м'яч. Коротка історія українського футболу в Галичині: 1909—1944. — Львів: Вид-во Старого Лева, 2016. — С. 257. — ISBN 978-617-679-300-7.