Кириченко Микола Овксентійович

Кириченко Микола Овксентійович
Народився	22 травня 1925(1925-05-22) Томилівка, Томилівська сільська рада (Білоцерківський район), Білоцерківський район, Київська область
Помер	8 липня 2005(2005-07-08) (80 років) Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художник, мистецтвознавець, педагог
Alma mater	Київський державний художній інститут (1953)
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства (1970) і кандидат педагогічних наук (1990)
Вчене звання	професор
Вчителі	Заруба Костянтин Васильович, Пащенко Олександр Софонович і Яблонська Тетяна Нилівна
Заклад	Правда Украины, Київський політехнічний інститут і Київський педагогічний інститут імені Горького
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Спілка художників України
Жанр	пейзаж, натюрморт і жанрове малярство
Діти	Кириченко Віктор Миколайович і Кириченко Іван Миколайович
Нагороди

Микола Овксентійович Кириче́нко (нар. 22 травня 1925, Томилівка — пом. 8 липня 2005, Київ) — український художник, мистецтвознавець і педагог; кандидат мистецтвознавства з 1970 року, кандидат педагогічних наук з 1990 року, професор з 1986 року. Член Спілки художників України з 1993 року. Батько художників Івана і Віктора Кириченків.

Біографія

Народився 22 травня 1925 року в селі Томилівці (нині Білоцерківський район Київської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 листопада 1985).

1953 року закінчив Київський художній інститут, де навчався зокрема у Костянтина Заруби, Олександра Пащенка, Тетяни Яблонської. Відтоді працював у Києві: художником газети «Правда Украины»; у 1954—1962 роках викладав на кафедрі графіки Політехнічного інституту; з 1962 року викладав у Педагогічному інституті: з 1986 року — професор кафедри педагогіки і методики початкового навчання. Одночасно з викладацькою діяльністю працював позаштатним художником газет «Радянська освіта», «Молодь України» та видавництв «Радянська школа», «Мистецтво».

Жив у Києві в будинку на вулиці Академіка Корольова, № 4, квартира № 8. Помер у Києві 8 липня 2005 року.

Творчість

Працював у галузях станкової графіки (створював естампи, політичні, спортивні і навчальні плакати, літографії) та станкового живопису (писав пейзажі, натюрморти, жанрові картини). Серед робіт:

плакати

• «Тарас Шевченко» (1953);
• «Займайтесь художньою гімнастикою» (1953);
• «Всіх, хто чесний серцями, ми зовемо за нами» (1953);
• «Слюсарна справа» (1953);
• «Електротехніка» (1953);

акварелі

• «Дівчина з Вівчанця» (1954);
• «Троїсті музики» (1954);
• «Скрипаль» (1954);
• «Вишивальниця» (1954);
• «Житло осетинів» (1955);
• «Північна Осетія. Селище» (1955);
• «Соняшники» (1955);
• «Після дощу» (1992);
• «Гора Олекси Довбуша» (1999);
• «Осіннє Прикарпаття» (1999);
• «Вечоріє» (1999);
• «Золота осінь у Поляні» (1999);
• «Церква на Буковині» (2000);

живопис

• «Рідна хата моя» (1958);
• «Розмова» (1965);
• «Опівдні» (1969);
• «Річка Рось» (1969);
• «Сосна» (1975).

Брав участь у міських, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставках з 1955 року. Персональні виставки відбулися у Москві у 1970 році, Пряшеві у 1984 році, Києві у 2000—2001, 2003 роках.

Окремі роботи зберігаються у Національному музеї історії України у Києві.

Підручники

Автор підручників

• «Перспективне малювання в школі» (1966);
• «Основи образотворчої грамоти» (1982; 2002);
• «Вчіться малювати» (1990),;
• «Образотворче мистецтво» (1997);
• «Основи образотворчого мистецтва» (2001).

Література

• М. І. Компанець. Кириченко Микола Овксентійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.