Кияниця Роман Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кияниця Роман Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 10 травня 1992(1992-05-10)
Україна Україна, м. Українка
Смерть 4 березня 2017(2017-03-04) (24 роки)
Україна Україна, м. Авдіївка
(вогнепальне поранення)
Поховання Обухів
Військова служба
Роки служби 2010—???, 2016—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Рома́н Ві́кторович Кияниця (нар. 10 травня 1992(19920510), м. Українка, Обухівський район, Київська область, Україна — 4 березня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1992 року в місті Українка на Обухівщині, в сім'ї енергетиків. Був єдиним сином у батьків. Родина проживала у селі Макарівка Обухівського району. Після переїзду в Обухів, з 1999 навчався в Обухівській середній школі № 3. По закінченні 9 класів у 2007 році продовжив навчання в профтехучилищі міста Українка. 2010 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Севастополі, на фрегаті «Гетьман Сагайдачний».

Під час російської збройної агресії проти України 28 вересня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Проходив підготовку на полігоні «Широкий лан».

Солдат, кулеметник 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. З 14 жовтня 2016 брав участь в антитерористичній операції на сході України.

4 березня 2017 року о 22:05 загинув від вогнепального поранення під час обстрілу в районі міста Авдіївка[1].

Похований 7 березня на кладовищі Обухова[2][3][4].

Залишились батьки, Лариса Станіславівна та Віктор Григорович, дружина та трирічний син.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
  • Почесний громадянин міста Обухова (посмертно)[6].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

23 серпня в Обухові, на будівлі НВК «ЗОШ I-III ступенів № 3 — ліцей» № 3 встановлено меморіальну дошку на честь загиблого на війні випускника школи Романа Кияниці[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Під Авдіївкою загинув Роман Кияниця з 72 омбр. «Насправді вона насамперед — війна і сука…» [Архівовано 14 Січня 2019 у Wayback Machine.] // «Новинарня», 5 березня 2017
  2. Прощання з Героєм [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міста Обухова, 7 березня 2018
    Загиблого під Авдіївкою українського бійця Кияницю поховали в Обухові на Київщині. ФОТОрепортаж [Архівовано 14 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Цензор.нет», 7 березня 2017
  3. «Настільки світлий хлопчик»: На Київщині прощались з 23-річним бійцем АТО, що днями мав піти у відпустку [Архівовано 18 Травня 2017 у Wayback Machine.] // 5 канал, 7 березня 2017
  4. Кияниця Роман Вікторович. Прощання з Героєм. Фотоальбом // facebook Прес-служба Обухівського РВК, 07.03.2017
  5. Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Почесні громадяни [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міста Обухова
  7. В ЗОШ № 3 міста Обухова, відбулося відкриття меморіальної дошки пошани нашому земляку // facebook Прес-служба Обухівського РВК, 23 серпня 2017

Джерела[ред. | ред. код]