Клочко Володимир Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клочко Володимир Юрійович
Народився 1889
Мінська губернія, Російська імперія
Помер 1918
Діяльність державний діяч
Партія КПРС

Володи́мир Ю́рійович Клочко́ (Кошко) (нар. 1889(1889), Самохваловська волость, тепер Мінської області, Республіка Білорусь — розстріляний 1918, місто Катеринослав) — український радянський партійний діяч, секретар підпільного Донецько-Криворізького обкому КП(б)У. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в жовтні — грудні 1918 р.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. У 1905 році батьки переїхали в північне передмістя Катеринослава на селище Султанівку, північні робітничі виселки Мануйлівки у Катеринославському Задніпров'ї, північніше залізничної станції Нижньодніпровськ. Батько, Юрій Клочко, працював робітником Катерининської залізниці у Катеринославі.

У революційному русі з 1905 року. Член РСДРП(б) з 1913 року. Партійний псевдонім — Кошко. Вів підпільну революційну роботу на залізниці. У 1916 році — керівник партійної організації залізничних майстерень Катеринослава.

Після Лютневої революції 1917 року — один із керівників Нижньодніпровської організації більшовиків, член Катеринославської Ради робітничих і солдатських депутатів, член виконавчого комітету профспілки Катерининської залізниці, член страйкового комітету залізниці. З грудня 1917 — один з організаторів військово-революційних штабів та Червоної гвардії на Катерининській залізниці, голова Економічної ради Амур-Нижньодніпровська.

З липня 1918 року — член Катеринославського підпільного комітету КП(б)У.

З жовтня 1918 року — секретар підпільного Донецько-Криворізького обласного комітету КП(б)У.

У грудні 1918 року розстріляний військами Української Народної Республіки.

Більшовики перейменовали Султанівку на честь Клочко. Згодом на північ від Султанівки та вулиці Калинова з 1950-их років забудували район Нове Клочко. Султанівка стала прозиватися Старим Клочком.

Джерела

[ред. | ред. код]