Ковила закарпатська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ковила закарпатська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид:
Ковила закарпатська (S. transcarpatica)
Біноміальна назва
Stipa transcarpatica
Klokov, 1976

Ковила́ закарпа́тська (Stipa transcarpatica)[1] — рідкісна багаторічна рослина з родини тонконогових. Занесена до Червоної книги України.

Трав'яниста рослина, яка утворює щільні дернини, гемікриптофіт. Стебла 35-100 см заввишки, під суцвіттям опушені тонкими волосками 0,3-0,5 мм завдовжки. Листки неплідних гонів знизу (зовні) по всій поверхні дрібноопушені. Листки 75-85 см завдовжки, до 4 мм завширшки, зовні шорсткі, зсередини позбавлені щетинок (мають лише дрібні шипики або горбочки). Суцвіття — волоть, що складається з 7 колосків. Нижня квіткова луска 22-25 мм завдовжки, біля основи опушена. Крайові смужки волосків доходять до основи остюка. Остюк 35-45 см завдовжки, нижня, закручена частина її з розсіяними довгими волосками. Плід — зернівка.

Екологія та поширення

[ред. | ред. код]

Як світлолюбна і посухостійка рослина віддає перевагу степовим угрупованням на помірно крутих схилах (30-40°). На території України у фітоценозах ковила закарпатська майже ніде не домінує, зазвичай окремі її дернини губляться між чагарниками.

Квітне у травні-червні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням.[2]

Ковила закарпатська поширена на півдні Центральної та Східної Європи, втім ніде не займає великих площ, отже є вузькоареальним ендеміком. В Україні відома лише у Закарпатті, де зростає на схилі Чорної гори біля міста Виноградів.

Значення і статус виду

[ред. | ред. код]

Враховуючи низьку чисельність популяцій, цей вид не має господарського значення, але є цінним об'єктом наукових досліджень. Ковила закарпатська охороняється у Карпатському біосферному заповіднику (масив Чорна гора). На стан популяцій цієї рослини негативно впливають природні і антропогенні чинники: заростання схилів чагарниками і лісом, терасування, збирання рослин задля сухих букетів і гербаріїв, облаштування садів і виноградників, випасання худоби.

Синоніми

[ред. | ред. код]
  • Stipa crassiculmis P.Smirn. підв. euroanatolica Martinovský
  • Stipa pulcherrima auct. non K.Koch

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. The Plant List. Архів оригіналу за 21 Серпня 2021. Процитовано 6 Березня 2015.
  2. Stipeae. Klokov 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]

Ковила закарпатська [Архівовано 26 Жовтня 2014 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 13 вересня 2015.