Козирське городище
| Козирське городище | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°48′42″ пн. ш. 31°52′43″ сх. д. / 46.81167° пн. ш. 31.87861° сх. д.Координати: 46°48′42″ пн. ш. 31°52′43″ сх. д. / 46.81167° пн. ш. 31.87861° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | село Козирка, Очаківський район, Миколаївська область | |||
| Тип будівлі | Городище | |||
| Дата заснування | Кінець I століття до н. е. — середина III століття н. е. | |||
|
Основні дати: Відкрите у 1848 р. Перші розвідкові роботи у 1949–1950 рр.. Досліджувалось у 1954–1967 рр.. | ||||
  Козирське городище Козирське городище (Україна) | ||||
 | ||||
Козирське городище — археологічна пам'ятка кінця I століття до н. е. — середини III століття н. е.
Розташування[ред. | ред. код]
Городище розташоване на правому березі Бузького лиману, біля села Козирка Очаківського району Миколаївської області.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Верхній шар городища належить до поселення черняхівської культури.
Площа городища становить 4,8 га. Потужність культурного шару 0,7–1,4 м. Тут розкрито залишки оборонних споруд залишки господарських будівель та квартал житлових будинків, в оздобленні останніх використано поліхромний фресковий розпис. Будівлі декоровані рельєфними вапняно-гіпсовими карнизами. Також були знайдені залишки ткацької майстерні, зерносушилки. Під долівками будівель виявлено дитячі поховання в посудинах (див. Глекові поховання) або в невеликих ямках.
Численні знахідки — зернотертки, жорна, кістки тварин свідчать про землеробсько-скотарський характер господарства мешканців Козирського городища. Також отриманий різноплановий речовий матеріал — кераміка, вироби з металу, каменю і скла.
Свого часу поселення входило до хори (сільськогосподарської округи) Ольвії, яка справила вплив на матеріальну культуру Козирського городища.
Історія досліджень[ред. | ред. код]
Відкрите О. С. Уваровим у 1848 р. Перші розвідкові роботи проведені Буго-Дніпровською експедицією у 1949–1950 рр. Планомірні розкопки проводилися загоном Ольвійської експедиції під керівництвом А. В. Буракова у 1954–1967 рр.
Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології НАН України і Ольвійського заповідника.[1]
Охоронний статус[ред. | ред. код]
3 вересня 2009 року Козирське городище постановою Кабінету міністрів України було занесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення. Реєстраційний номер 140026-Н.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перелік пям'яток археології Очаківщини. Архів оригіналу за 25 Лютого 2013. Процитовано 11 Квітня 2013.
- ↑ Постанова Кабінету міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Архів оригіналу за 2 Вересня 2014. Процитовано 11 Квітня 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Бураков А. В. Козырское городище рубежа и первых столетий нашей эры. К., 1976;
- Крыжицкий С. Д. и др. Античные поселения Нижнего Побужья. К., 1990.
Джерела[ред. | ред. код]
- С. Б. Буйських. Козирське городище / Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.
- Козирське городище [Архівовано 31 Серпня 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.