Колективне страхування життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колекти́вне страхува́ння життя́страхування, при якому може укладатися договір на страхування за рахунок коштів підприємства всіх працівників або їх групи. Групове чи колективне страхування групи осіб, об'єднаних якою-небудь загальною рисою, зв'язком або інтересом, провадиться одним полісом.

Основні види колективного страхування[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • тимчасове поновлюване страхування терміном на один рік, без додаткових виплат чи з ними;
  • страхування з уповільненою виплатою капіталу;
  • виплата ренти по вдівству, сирітству й інвалідності;
  • виплата ренти на випадок пенсії.

Сторони колективного страхування[ред. | ред. код]

Сторонами в договорі про колективне страхування життя, крім страховика, є:

  • страхувальник — юридична чи фізична особа, що підписує договір разом зі страховиком і є представником застрахованої групи осіб. За спільною згодою застрахованих осіб ними може бути обрана одна довірена особа для вирішення всіх питань, що супроводжують укладення договору у випадку, якщо застраховані підписують документ про свою згоду;
  • група застрахованих — це група осіб, об'єднаних загальною метою або інтересом попередньо чи одночасно з підписанням договору, що відповідає всім необхідним вимогам, пропонованим до особи, прийнятій на страхування;
  • вигодоодержувач — особа, якій при настанні страхового випадку повинна бути виплачена страхова винагорода. Ним може бути сам страхувальник, пред'явник поліса, правонаступник. Одержувач може бути також особливим чином зазначений у заповіті страхувальника, зробленому за життя.

Зміна страхової суми[ред. | ред. код]

  • страхова сума, тобто її загальний розмір, для кожного члена застрахованої групи може збільшуватися або зменшуватися завжди, коли подібні збільшення або зменшення не суперечать виконанню обговорених пунктів.
  • зменшення страхових сум зустрічається не часто, проте якщо такі випадки відбуваються протягом річного терміну страхування, страхова компанія повинна подбати про відповідне зменшення частини премій. У випадку збільшення страхової суми протягом річного терміну страхування страховик також повинен подбати про відповідні розміри премій.
  • зміни страхової суми вступають у силу з дати повідомлення, коли зміни були прийняті страховою компанією.

У договір про страхування можуть включатися недієздатні громадяни.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Гвозденко А. А. Основи страхування: Підручник. – Вид. 2-ге. – М.: Фінанси і статистика, 2003.
  2. Страхова справа: підручник / О. Д. Вовчак. — К.: Знання, 2011.