Коломієць Микола Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коломієць Микола Степанович
Народження 1 (14) грудня 1915(1915-12-14)
Смерть 29 грудня 1994(1994-12-29) (79 років)
Країна СРСР СРСР
Навчання Харківський інститут інженерів комунального будівництва
Діяльність архітектор, мистецтвознавець
Праця в містах Київ
Найважливіші споруди станції метро «Хрещатик», «Святошин», «Майдан Незалежності» у Києві
Містобудівні проєкти Генеральний план Дніпропетровська (1939–1941)
Науковий ступінь доктор архітектури (1984)
Членство Спілка архітекторів СРСР і Українське товариство охорони пам'яток історії та культури
Заклад Діпромісто, АА УРСР і Академія будівництва і архітектури Української РСР
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Автограф

Коломі́єць Мико́ла Степа́нович (1 [14] грудня 1915(19151214), Сергієв Посад, Московська губернія, Російська імперія — 29 грудня 1994, Київ, Україна) — український радянський архітектор і мистецтвознавець, доктор архітектури (1984), член Спілки архітекторів СРСР з 1940 року.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1933–1938 роках навчався на архітектурному факультеті Харківського інституту інженерів комунального будівництва у Олексія Бекетова, Олександра Власова, Олексія Шовкуненка. У 1938–1941 роках працював архітектором у проєктному інституті «Діпромісто» в Харкові.

У 1941–1946 роках — в інженерних військах Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни. За будівництво мосту через Віслу біля м. Баранува (Сандомирський плацдарм) був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

У 1946–1950 роках — аспірант Інституту аспірантуры Академії архітектури УРСР. У 1950–1951 та 1955–1958 роках — старший науковий співробітник інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР.

У липні 1951–1955 роках — заступник начальника та член колегії Управління в справах архітектури при Раді Міністрів УРСР.

У 1955–1958 роках — керівник сектору «Інститут архітектури споруд» Академії будівництва і архітектури УРСР. З 1958 року — заступник директора з наукової роботи Інституту теорії та історії архітектури і будівельної техніки АСіА УРСР, з 1963 року — Інститут теорії, історії та перспективних проблем Держцивільбуд Держбуду СРСР.

Член правління Київської організації Спілки архітекторів УРСР з 1958 року, член правління і президії Спілки архітекторів УРСР — з 1970 року, член правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Творчість[ред. | ред. код]

У складі творчих колективів:

Участь у конкурсах:

  • Станція метро для Києва (пілонна), 1952 — 1-ша премія на всесоюзному конкурсі, спільно з Ігорем Мезенцевим
  • Тріумфальна арка у Києві на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією (3-тя премія)[1]
  • Фонтан для ВДНГ у Києві (3-тя премія)
  • Проєкти 6 станцій метро в Києві, 1958, під керівництвом Анатолія Добровольського.

Книжки:

  • Архітектор і художник: Деякі проблеми синтезу монументально-декоративного мистецтва і архітектури. Київ: Мистецтво, 1974. 103 с.: іл. (співавт.: Попова Л. І., Велігоцька Н. І. та ін.)
  • Архітектура України на новому етапі (1954—1964). Київ: Будівельник, 1964. 150 с.: 30 с. іл. (співавт.: Головко Г. В., Ігнатов О. Н.)
  • Архітектура України: 1917–1967. Київ: Будівельник, 1967. 142 с.: іл. (співавт.: Головко Г. В.)
  • Киевский метрополитен. Киев: Госстройиздат УССР, 1963. 40 с.: ил. (співавт.: Головко Г. В.)
  • Київ сьогодні. Київ: Будівельник, 1973. 118 с. (у співавт.)
  • Місто: Яким йому бути? (На допомогу лектору) Київ: Знання, 1970. 48 с.
  • Проблеми формування сучасної архітектури Української РСР. Київ: Будівельник, 1973. 148 с.: іл.
  • Сучасна архітектура Радянської України. Київ: Будівельник, 1974. 152 с.: іл. (у спвавт.)
  • Сучасне містобудування і пам'ятки архітектури (На допомогу лектору). Київ: Знання, 1978. 20 с.

Розділи в колективних працях та статті (за абеткою назв):

  • Архитектура // История искусств народов СССР. Москва: Изобразительное искусство, 1977. Т. 8: Искусство народов СССР в период Великой Отечественной войныи до конца 1950-х годов. С. 209–210.
  • Архитектура // История искусств народов СССР. Москва: Изобразительное искусство, 1982. Т. 9, кн. 1: Искусство народов СССР 1960-1977 годов. С. 265–275: ил.
  • Архитектура здания Киевского филиала Центрального музея В. И. Ленина // Стр-во и архитектура. 1983. № 3.
  • В граните, мраморе и бронзе // Стр-во и архитектура. 1981. № 5.
  • В общем строю советской архитектуры // Стр-во и архитектура. 1977. № 12. С.4–10.
  • Градостроительство и гражданское строительство // Капитальное строительство в УССР. Киев: Будівельник, 1984.
  • Индустриализация строительства и перспективы развития архитектуры жилых и общественных зданий // Строительство и архитектура: XVI: Жилые здания и общественные здания. Киев: Будівельник, 1980. С. 3–6.
  • Конструкция и архитектурная форма // Стр-во и архитектура. 1974. № 12. С. 27–32.
  • Монумент Слави в м. Рівне // Образотворче мистецтво. 1986. № 5.
  • Монументальная пропаганда и город // Проблемы развития городов. Киев: Будівельник, 1970. С. 41–51.
  • Научно-технический прогресс и архитектура // Стр-во и архитектура. 1968. № 1. С. 5–9.
  • Некоторые проблемы творческой направленности архитектуры Украины // Стр-во и архитектура. 1985. № 10.
  • Новаторство и традиции в архитектуре зданий индустриального домостроения // Проблемы развития архитектуры в условиях индустриализации строительства: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1985. С. 55–62.
  • О национальных чертах в современной архитектуре Украинской ССР // Архитектура СССР. 1963. № 10. С. 40–46.
  • О реконструкции центров крупнейших городов Украины // Формирование структуры и архитектурного облика городов. Киев: Будівельник, 1972. Вып. 5. С. 14–18.
  • О своеобразии в современной архитектуре // Стр-во и архитектура. 1982. № 2.
  • О своеобразии в современной архитектуре Украинской ССР // Вопросы своеобразия современной архитектуры Украинской ССР: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1987. С. 22–28.
  • Об архитектуре новых жилых районов // Стр-во и архитектура. 1978. № 9. С. 2–8.
  • Об интернациональной общности и национальных особенностях в советской архитектуре // Строительство и архитектура: VI: Жилые дома. Киев: Будівельник, 1969. С. 143–154.
  • Об интернациональном и национальном в советской архитектуре // Стр-во и архитектура. 1964. № 6. С. 20–22.
  • Об образном строе в архитектуре // Актуальные вопросы эстетики архитектуры: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1988. С. 50–55.
  • Об эстетике советских городов // Проблемы градостроительства. Киев: Будівельник, 1970. С. 44–48.
  • Образ – основа формирования архитектуры // Стр-во и архитектура. 1987. № 8.
  • Пластическая выразительность в современной архитектуре Украинской ССР // Строительство и архитектура: XII: Общественные здания. Киев: Будівельник, 1976. С. 98–107.
  • Поверхи ХХІ століття // Вечірній Київ. 1982. 13 вересня.
  • Почём нынче собор? // Советская культура. 1987. 20 августа.
  • Прикмети гармонії // Друг читача. 1985. 9 травня.
  • Про національні і регіональні особливості архітектури України // Архітектурна спадщина України: Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування. Київ: НДІТІАМ, 1994. Вип. 1. С. 209–214.
  • Про формування стилю сучасної радянської архітектури // Українське мистецтвознавство. Київ: Наук. думка, 1974. Вип. 6. С. 19–26.
  • Проблемы формирования социалистического стиля // Стр-во и архитектура. 1971. № 6. С. 10–15.
  • Пространство, конструкция, эстетика // Стр-во и архитектура. 1965. № 4. С. 11–14.
  • Развитие архитектуры Украинской ССР на современном этапе (1955–1978 гг.) // Архитектурное творчество в Украинской ССР: Архитектурно-строительная наука и практика: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1988. С. 19–25.
  • Символи шани всенародної // Культура і життя. 1985. № 3.
  • Синтез искусств – средство повышения идейно-художественного качества архитектуры // Проблемы повышения качества архитектуры. Киев: Будівельник, 1979. С. 156–170: ил. (у співавт: Велігоцька Н. І.)
  • Синтез мистецтв в сучасній архітектурі // Українське мистецтвознавство. Київ: Наук. думка, 1968. Вип. 2. С. 84–91.
  • След на века // Вечерний Киев. 1983. 24 января.
  • Современность и тенденции в архитектуре Крещатика // Строительство и архитектура: Сборник науч. трудов. Киев, 1983. Вып. 19.
  • Содержание и форма в архитектуре (взаимосвязь категорий) // Методологические проблемы теории архитектуры: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1981.
  • Социальные преобразования и архитектура // Стр-во и архитектура. 1969. № 12. С. 1–3.
  • Тенденции и проблемы развития архитектуры Украины // Стр-во и архитектура. 1980. № 1. С. 3–7.
  • Формирование художественной выразительности современной архитектуры // Стр-во и архитектура. 1972. № 7. С. 17–23.
  • Художній образ – основа синтезу // Образотворче мистецтво. 1973. № 1. С. 9–12.
  • Центр современного города и памятники архитектуры // Архитектурное формирование центров крупных городов. Киев: Будівельник, 1969. Вып. 7. С. 33–42.
  • Щоб не втратити назавжди // Київська правда. 1987. 12 лютого.
  • Этажность городской застройки и ландшафт // Формирование архитектурного облика городов. Киев: Будівельник, 1975. С. 21–27.

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Нінель Гаркуша (26.06.1927–01.04.2006) — українська художниця декоративного мистецтва.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]