Копко Петро Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копко Петро Максимович
Народився 1886
Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 1923
Перемишль, Львівське воєводство, Польська Республіка
Діяльність мовознавець
Alma mater Віденський університет
Науковий керівник Ватрослав Ягич
родинна гробниця роду Копків на Головному цвинтарі Перемишля

Петро Максимович Копко (*1886(1886), Перемишль — †1923, Перемишль) — філолог, син композитора Максима Копка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Перемишлі, вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Віденського університету. Отримав ступінь доктора філології під приводом відомого славіста Ватрослава Ягича. Продовжував навчання та почав власні дослідження у Берлині, а потім — Москві був особисто знайомий з Шахматовим. У 1917 році був обраний доцентом Харківського університету. Революція, громадянська війна та особиста трагедія (смерть батька) не дозволили йому у повній мірі здійснити всі наукові плани.

У 1922 році він повернувся до рідного Перемишля, де наступного року помер.

Твори[ред. | ред. код]

  • Исследование о языке «Бесед на Евангелие Григория Великого» — Львів, 1909
  • Исследоване о языке Пандектов Антиоха XI в. — Санкт-Петербург, 1915 [1] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ударение в русском языке (рукопис)
  • Krytyczny rozbiór gramatyki narodowej O. Kopczynskiego (1778–1780) — Kraków,1909 [2]
  • Apostolus Bibliensis saec. XIV (критико-грамматический разбор с воспроизведением полного текста найденного автором в с. Библе, Перемышльского уезда, пергаментного отрывка апостольских чтений местного происхождения). — Відень,1912

Література[ред. | ред. код]

  • А. А. Шахматов Письма к Копко П. М.
  • Ваврик В. Р. Краткий очерк галицко-русской письменности — Лувен, 1973