Корабльов Андрій Віталійович
| Корабльов Андрій Віталійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
25 лютого 1972 Українськ | |
| Смерть |
23 серпня 2014 (42 роки) Сєвєродонецьк | |
| Поховання | Вінницький район | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС | Територіальна оборона | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрі́й Віта́лійович Корабльо́в (25 лютого 1972 — 23 серпня 2014) — доброволець батальйону територіальної оборони «Айдар», учасник російсько-української війни.
Бойовий шлях[ред. | ред. код]
Народився 1972 року в місті Українськ (Донецька область).
У часі війни — стрілець-помічник гранатометника, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».
23 серпня 2014[1][2][3] року загинув в бою з російською ДРГ у лісі під містом Сєвєродонецьк. Повідомлялося, що російські диверсанти займались підготовкою теракту в Харкові. Диверсантам було запропоновано здатись, але вони відкрили вогонь. Тоді загинуло ще 6 вояків Айдару: Василь Андріюк, Володимир Бойко, Євген Гаркавенко, Оганес Петросян, Андрій Писаренок і Володимир Черноволов.[4]
Без Андрія лишились сестра та донька.
Похований у Вороновиці, Вінницький район.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Нагороджений відзнакою Всеукраїнської громадської організації "Спілка ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА» "Орденом «За вірність присязі».
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 5
- Вшановується 23 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
- Нагороджений відзнакою ВГО «Спілка ветеранів та працівників силових структур України „ЗВИТЯГА“» "Орденом «За вірність присязі»
- у Вороновиці проводиться турнір з футболу пам'яті Андрія Корабльова.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Міністерство оборони України - У Залі пам’яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв. www.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ «Повік невгасимою буде всенародна шана мужності та героїзму українських воїнів». В Міноборони вшанували загиблих Українських героїв. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Подвиг Героїв ніколи не буде забутий! В оборонному відомстві вшанували Українських захисників. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Валерій Снегірьов, Олег Мартиненко, Сергій Мовчан, Окупація та звільнення Сєвєродонецька [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // УГСПЛ, 2017
- ↑ У Залі пам'яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв
- ↑ У Вороновиці пройшов турнір пам'яті Андрія Корабльова
Джерела[ред. | ред. код]
- Корабльов Андрій Віталійович [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 25 лютого
- Народились 1972
- Померли 23 серпня
- Померли 2014
- Поховані у Вінницькому районі
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Українська
- Померли в Сєвєродонецьку
- Персоналії:Вороновиця