Найдавніші відомості про церкву походять з податкового реєстру 1531 р.[5], де зазначено, що «церква руська опущена». Давніше тут була окрема парафія, ліквідована австрійською владою в кінці XVIII ст. при регуляції парафій. У 1822 р. збудовано нову дерев'яну однобанну споруду. З 1875 р. — православна, відремонтована у 1881 р.[6] Відновлювалася 1905 р.[7] Після першої світової війни зачинена, а 24 квітня 1938 р. опечатана і у червні-липні цього ж року розібрана.[8]
Судячи зі збереженої фотографії, це була однобанна тризрубна церква галицького типу, близька до церков в Пріссю, та ін. Складалася з квадратової в плані нави, до якої зі сходу прилягав вужчий прямокутний вівтар з ризницею при північній стіні, а з заходу — прямокутний бабинець з присінком при західній стіні. Над навою здіймався великий світловий восьмерик, завершений восьмибічним наметом, увінчаним цибулястою главкою на вузькій шиї. Ще одна главка була встановлена на гребені двосхилого причілкового даху вівтаря. Такий же двосхилий дах, але без главки, вкривав бабинець.[9]
↑Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
↑ абMisilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423.(пол.)
↑Źródła dziejowe. Tom XVIII. — Warszawa, 1902. — S. 244.
