Кореньовка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

село Кореньовка
біл. Каранёўка

Транслітерація назви Karanioŭka
Залізнична станція, липень 2018
Залізнична станція, липень 2018
Залізнична станція, липень 2018
Основні дані
52°21′00″ пн. ш. 31°07′03″ сх. д. / 52.350000000027776536626334° пн. ш. 31.11750000002777838° сх. д. / 52.350000000027776536626334; 31.11750000002777838Координати: 52°21′00″ пн. ш. 31°07′03″ сх. д. / 52.350000000027776536626334° пн. ш. 31.11750000002777838° сх. д. / 52.350000000027776536626334; 31.11750000002777838
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська
Район Гомельський
Рада Зябровська
Перша згадка XVIII століття
Населення 1141 осіб (2004)
Часовий пояс UTC+3:00
Телефонний код +375-23(2)
Автомобільний код 3
Висота 137 м.н.р.м.
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 293 км
Кореньовка. Карта розташування: Білорусь
Кореньовка
Кореньовка
Кореньовка. Карта розташування: Гомельська область
Кореньовка
Кореньовка
Кореньовка (Гомельська область)
Мапа

CMNS: Кореньовка у Вікісховищі

Кореньовка (біл. Каранёўка) — селище у Зябровській сільраді Гомельського району Гомельської області Білорусі. Залізнична станція (на лінії Гомель — Тереховка).

Навкруги ліс.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

За 7 км на південний схід від Гомеля.

Транспортна мережа

[ред. | ред. код]

Автодорога Зябровка — Гомель.

Планування складається з 2 паралельних між собою широтних вулиць.

Забудова компактна, дерев'яна, садибного типу.

Історія

[ред. | ред. код]

У складі Великого князівства Литовського

[ред. | ред. код]

За письмовими джерелами відоме з XVIII століття як слобода в Гомельській волості Белицького повіту.

У складі Російської імперії

[ред. | ред. код]

У 1816 році володіння фельдмаршала графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського. У 1833 році центр Кореньовської економії (5 сіл, 5062 двори). У 1834 році володіння фельдмаршала графа Івана Федоровича Паскевича. У другій половині XIX століття на південній околиці побудований цегляний садибний будинок (зараз пам'ятник архітектури романтичного напряму). Після введення в експлуатацію залізниці Гомель — Бахмач у грудні 1873 року почала діяти залізнична зупинка, потім станція.

У складі БРСР (СРСР)

[ред. | ред. код]

У 1931 році жителі вступили в колгосп.

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

Під час німецько-радянської війни 10 жовтня 1943 року визволена від окупантів. 7 жителів загинули на фронті.

Післявоєнні роки

[ред. | ред. код]

З 1944 року, завдяки наявності в околицях залягання глини, в селищі почав роботу цегельний завод, який працював до 1970-х років. Роботу заводу припинено у зв'язку з вичерпанням запасів глини. Як результат діяльності, на навколишній території залишився ряд глиняних кар'єрів.

У складі Республіки Білорусь

[ред. | ред. код]

Приблизно в 1996 році в селищі обладнаний пожежний пост (на цей момент — пожежний аварійно рятувальний пост № 13 «Кореньовка» Гомельського РОЧС) з робітниками, які чергують цілодобово.

У 2015 році в переобладнаних будівлях промислового підприємства відкритий завод з виробництва гідроізоляції[1].

Розміщуються: досвідчена експериментальна база Інституту лісу НАН Білорусі, 9-річна школа, дитячі ясла, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин, пошта.

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність

[ред. | ред. код]
  • 2004 — 421 господарство, 1141 житель.

Динаміка

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1816 156
1959 554 +255.1%
2004 1141 +106.0%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В поселке Кореневка Гомельского района откроют завод гидроизоляции «Пенетрон» : Правда Гомель. gp.by. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 18 лютого 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя / С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2, Кн.2: Гомельская вобласць. — 520 с. — 4000 экз. ISBN 985-11-0330-6 ISBN 985-11-0302-0