Користувач:Aleksandrit/S/Михайло Іванович Хрінницький
| Михайло Іванович Хрінницький | |
|---|---|
| Підданство | Річ Посполита |
| Рід | Хрінницькі |
| Батько | Іван Михайлович Хрінницький |
| Мати | Марина Андріївна Друцька Соколинська |
| Брати, сестри | Андрій, Федір, Андрій, Петро, Олександр, Богдан, Федора |
| У шлюбі з | Маруша Михайлівна Боговитинівна |
| Діти | Галшка, Раїна |
Михайло Іванович Хрінницький — шляхтич Луцького повіту, землевласник у Кременецькому повіті Волинського воєводства Речі Посполитої. Обирався послом Волинського воєводства на вальний сейм (1607) та маршалком (розпорядником) волинського сеймика (1616), обіймав уряд волинського ловчого (1617).
Михайло народився в родині Івана Михайловича Хрінницького (підсудка луцького земського суду та згодом луцького земського судді[1]) та його другої дружини князівни Марини Андріївни Друцької Соколинської[2]. Вже у січні 1605 року Михайло Хрінницький фігурує як чоловік Маруші Боговитинівни, дочки подружжя Миколая Боговитина-Шумбарського і Єви Михайлівни Павловичівни[3][4]. Відомо про двох його дочок — Галшку, заміжню в 1645 році за мінським воєводичем Павлом Євстафійовичем Пацом, і Раїну, яка була заміжня за луцьким земським підсудком князем Захаріяшем Григоровичем Четвертенським[4].
Михайло Хрінницький брав участь у волинських сеймиках, зокрема на сеймику 1607 року обраний послом на вальний сейм, а 1616 року був маршалком, тобто розпорядником, волинського сеймика. З 1617 року Михайло перебрав у брата Олександра уряд волинського ловчого[4].
На початку 1605 року дружина Михайла, Маруша Миколаївна Боговитинівна, записала йому на вічність свою третину батькової спадщини в містечку Шумбар, замочку Новий Двір та селах Загайці, Темногайці, Горбівці й Мізуринці Кременецького повіту[5][6]. У 1608 році Михайло Хрінницький придбав у троюрідного брата дружини Яна Яновича Боговитина-Шумбарського за 12 тисяч польських золотих другу половину замкового городища й містечка Шумбар, сіл Горбівці й Новостав, Раківського й Нового ставів та церковного подавання, що походила зі спадщини Павла Боговитиновича (молодшого сина Боговитина Петровича Шумбарського)[7][6], з умовою викупу їх із застави, оскільки батько Яна, Ян Павлович Боговитин-Шумбарський завів їх у сумі 2000 кіп грошів 600 злотих князю Янушу Збаразькому[8]. Містечко Шумбар і села Горбівці та Новий Став за декретом Стефана Баторія було забрано в Яна Боговитина й передано Янушеві Збаразькому на час до сплати 5000 злотих, а крім того, село Новостав Ян і Вацлав Павловичі Боговитини-Шумбарські заставили у 800 злотих королівському коморнику Станіславу Хлопіцькому, котрий відав своє право на Януша Збаразького, та восени 1609 року Михайло Хрінницький домігся у князя Юрія Збаразького згоди взяти гроші й віддати маєтки[9][6].
1620 року Михайло Хрінницький продав усі надбання в родових володіннях Боговитинів-Шумбарських сестрі дружини Раїні та її чоловікові Костянтину Ярмолинському[10][6]. У 1633 році Раїна Ярмолинська разом із синами позивала дочок Михайла Хрінницького за те, що під час продажу маєтку їхній батько зобов'язався боронити її як покупця від усіляких процесів, а вони не хотіли захищати її 1630 року від претензій Лавріна Древинського і його дітей[10][6].
- Батько: Іван Михайлович Хрінницький (пом. 1624), каптуровий суддя Кременецького повіту (1574, 1587), підсудок луцького земського суду (1578—1602), луцький земський суддя (1602—1624)[1]. Був одружений тричі, зокрема, з князівною Мариною Андріївною Друцькою Соколинською у другому шлюбі та з Настасією Болбасівною Ростоцькою у третьому[11].
- Матір: князівна Марина Андріївна Друцька Соколинська (пом. 1598), у першому шлюбі була одружена з князем Олександром Дмитровичем Буремльським (пом. 1573)[2].
- Брати та сестри:
- За першим шлюбом Івана Михайловича Хрінницького:
- Андрій Іванович Хрінницький, син Івана Михайловича Хрінницького та його першої дружини[2]. Ймовірно, загинув у битві під Феліном під час Лівонського походу 1601—1602 років[12].
- За першим шлюбом Марини Андріївни Друцької Соколинської:
- Федір Олександрович Буремльський (пом. 1591), син князівни Марини Андріївни та його першого чоловіка Олександра Буремльського[11].
- Андрій Олександрович Буремльський (пом. 1592), син князівни Марини Андріївни та його першого чоловіка Олександра Буремльського. Був одружений з Маретою Лащівною[11].
- За другим шлюбом Івана Михайловича Хрінницького та Марини Андріївни Друцької Соколинської:
- Петро Іванович Хрінницький (пом. до 1619), найстарший син Івана Михайловича Хрінницького та князівни Марини Андріївни[2][12].
- Олександр Іванович Хрінницький (пом. 1623), син Івана Михайловича Хрінницького та князівни Марини Андріївни[2], волинський ловчий (1601), волинський хорунжий (1616)[12]. Брав участь у воєнних походах та битвах, зокрема під Феліном 1601—1602 років, а також у Хотинській війні[12]. Був одружений з рідною сестрою свого швагра князівною Катериною Юріївною Пузиною (у першому шлюбі) та з князівною Анною Чорторийською, дочкою князя Юрія Івановича Чорторийського і князівни Олександри Андріївни Вишневецької (у другому шлюбі)[12].
- Богдан Іванович Хрінницький, молодший син Івана Михайловича Хрінницького та князівни Марини Андріївни[11].
- Федора, дочка Івана Михайловича Хрінницького та князівни Марини Андріївни[11], була одружена з Павлом Монвидом Дорогостайським у першому шлюбі та з князем Юрієм Юрійовичем Пузиною у другому[13].
- Дружина: Маруша Миколаївна Боговитинівна, дочка подружжя Миколая Боговитина-Шумбарського і Єви Михайлівни Павловичівни[4].
- Діти:
- Галшка, вийшла заміж за мінського воєводича Павла Євстафійовича Паца (1645)[4].
- Раїна (пом. 1649), вийшла заміж за луцького земського підсудка князя Захаріяша Григоровича Четвертенського[4].
- Діти:
| 4. Михайло Сваткович Хрінницький | ||||||||||||||||
| 2. Іван Михайлович Хрінницький | ||||||||||||||||
| 1. Михайло Іванович Хрінницький | ||||||||||||||||
| 3. Марина Андріївна Друцька Соколинська | ||||||||||||||||
- ↑ а б Ворончук, 2021, с. 68-69.
- ↑ а б в г д Ворончук, 2021, с. 69.
- ↑ Собчук, 2004, с. 525.
- ↑ а б в г д е Ворончук, 2021, с. 72.
- ↑ Собчук, 2004, с. 528.
- ↑ а б в г д Собчук, 2014, с. 250.
- ↑ Собчук, 2004, с. 528-529.
- ↑ Собчук, 2004, с. 529-530.
- ↑ Собчук, 2004, с. 530.
- ↑ а б Собчук, 2004, с. 529.
- ↑ а б в г д Ворончук, 2021, с. 69-70.
- ↑ а б в г д Ворончук, 2021, с. 71.
- ↑ Ворончук, 2021, с. 73.
- Ворончук І. О. Шляхетський рід Хрінницьких у приватному й публічному житті ранньомодерної Волині. Лінія Михайла Сватковича Хрінницького / І. О. Ворончук // Українознавство. — 2021. — № 2. — С. 68-72. — DOI:.
- Собчук В. Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел : Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Крикун, Л. Рудницький, Н. Яковенко. — Київ–Львів, 2004. — Т. 1. — 854 с. — ISBN 966-02-32-33-0.
- Собчук В. Д. Від коріння до крони : Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст. — Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2014. — 508 с. — ISBN 978-617-515-132-7.
Категорія:Урядники земські Волинського воєводства (I Річ Посполита) Категорія:Маршалки земські (Волинське воєводство)