Корпускулярне випромінювання
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Корпускулярне випромінювання — потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюється при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах[1].
До цього типу випромінювання відносять потоки електрично заряджених елементарних частинок (електронів, протонів), ядер різних хімічних елементів (гелію, кисню тощо), а також нейтронів — електрично нейтральних частинок.
Корпускулярне випромінювання (протони, альфа-частинки, іони гелію, ядра важчих елементів, а також електрони) поглинається здебільшого у верхніх шарах атмосфери[2].
Деякі види корпускулярного випромінювання застосовуються у променевій терапії і радіоізотопній діагностиці[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Радіаційна гігієна
- ↑ Є. П. Школьний. Інсоляція // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Корпускулярне випромінювання. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вибрані лекції з курсу «Радіаційна біофізика» для магістрів кафедри біофізики Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка: навч.-метод. розроб. / упорядн. К.І. Богуцька, Ю.І. Прилуцький, Ю.П. Скляров. — Київ : Поліграфічна дільниця Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, 2012. — 88 с.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |