Котробай Василь Онуфрійович

Василь Онуфрійович Котробай
Народження	13 червня 1919(1919-06-13) Гольма Друга, Балтський повіт, Подільська губернія, Українська Народна Республіка
Смерть	2 січня 1995(1995-01-02) (75 років) Вінниця, Вінницька область, Україна
Національність	українець
Країна	СРСР →  Україна
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	артилерія
Роки служби	1939—1945
Партія	КПРС
Звання	гвардії старшина
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За взяття Берліна» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Василь Онуфрійович Котробай (13 червня 1919 — 2 січня 1995) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир гармати 49-го гвардійського артилерійського полку 23-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-ї ударної армії, гвардії старшина. Повний кавалер ордена Слави.

Життєпис

Народився в селі Гольма Друга, нині — Гольма Балтської міської громади Одеської області, в селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів школи і педагогічне училище у 1938 році. Працював вчителем початкових класів.

До лав РСЧА призваний Григоріопольським РВК АМСРР у 1939 році. Учасник німецько-радянської війни, у діючій армії з 13 серпня 1941 року. Воював на Північному, Карельському, 3-му Прибалтійському та 1-му Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1944 року.

7 вересня 1944 року у боях поблизу села Боярська гвардії сержант В. О. Котробай вивіз свою гармату на відкриту вогневу позицію і прямим наведенням в упор обстріляв село, в якому засів ворог. При цьому знищив 2 гармати, 2 кулемети і 1 міномет супротивника, чим сприяв просуванню піхоти вперед.

2 лютого 1945 року при відбитті контратаки супротивника південно-східніше міста Ратценбург (Німеччина) обслуга гармати під командуванням гвардії сержанта В. О. Котробая знищила до 20 ворожих солдатів, змусивши решту відступити. Того ж дня прямим наведенням знищив спостережний пункт супротивника.

На підступах до Берліна вивів свою гармату на пряме наведення і підтримав наступ стрілецьких підрозділів. У вуличних боях за Берлін обслуга його гармати вела вогонь по вогнищах спротиву ворога, завдавши йому відчутної шкоди.

Демобілізований у 1945 році. Мешкав у Вінниці, працював в органах МВС УРСР, майор внутрішньої служби. Похований на Центральному кладовищі вінниці.

Нагороди

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (13.03.1945) та 3-го (02.10.1944) ступенів, медалями, у тому числі «За відвагу» (29.10.1943).

Посилання

• Котробай Василь Онуфрійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).