Кравченко Ольга Андріївна
| Кравченко Ольга Андріївна | |
|---|---|
| Народилася |
1 січня 1944 (80 років) с. Новодубище Красилівського району |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українка |
| Вчителі | Зарецький Віктор Іванович |
| Членство | Національна спілка художників України |
Ольга Андріївна Кравченко (нар. 1 січня 1944, Новодубище, Красилівський район, Хмельницька область) — український живописець. Член Національної спілки художників України. Одна з учениць Віктора Зарецького.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1968 році закінчила Київський університет. Відтоді працювала коректором, кореспондентом та редактором у видавництвах журналів «Ранок», «Молодь», «Барвінок». Пізніше захопилася живописом і почала працювати у стилі імпресіонізму.
Творчість[ред. | ред. код]
Філолог за освітою, Ольга Кравченко взяла пензля до рук після сорока років, як і її батько, хоча бажання малювати мала ще з дитинства. Навчалася самостійно, а також брала приватні уроки живопису та графіки. Починала з зображення квітів, згодом зацікавилась пейзажами.
Вибрані твори:
- «Свято», «Зимова фантазія» (2001);
- «Відгасло літо» «Зимовий день», «Осіння брама», «Цвітуть груші» (2002);
- «Лавандове поле», «Натюрморт із білими хризантемами», «Кущ жасмину» (2003);
- «Випав сніг», «Край села» (2004);
- «Квітуча долина» (2004);
- «Сонячний ранок» (2005);
- «Під покровом сакури» (2006);
- «Забуті хати» (2008) та ін.[1]
Першу персональну виставку мала 1989 році. Згодом відбулися численні інші міські, всеукраїнські, республіканські і міжнародні, зокрема у 2003 році в Бухаресті (Румунія).Міжнародна галерея мистецтв - від Асоціації сприяння незалежним художникам в Парижі, на протязі 2021- 2024 років запрошувала художницю приймати участь в організованими ними художні проекти.
Роботи художниці знаходяться в музеях та приватних колекціях Великобританії, Італії, Іспанії, Норвегії, Румунії, США, України. Окремі полотна художниці нині зберігаються у музеях історії Києва та історії мистецтв, а також у музеї Палацу Парламенту в Румунії, Запоріжському обласному художньому музеї та в Ужгородському національному музеї.
Ольга Кравченко була учасницею аукціонів у галереї «Арткапітал», в аукціонному домі «Дукат», у литовському благодійному аукціоні «Blue/Yellow».[2]
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України.
Джерела[ред. | ред. код]
- В. М. Прядко. Кравченко Ольга Андріївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.
- Г. Косюк Душа наповнена талантом [Архівовано 11 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2019 рік. — Хмельницький,2018. — С. 61-62
- Галина Браиловская. Ольга Кравченко. Я всегда работаю страстно. Если в работе этого не чувствуется, то она будет пресной // Информационный портал In-Art. — 2017.
- Кирило Лукеренко. Я хочу бути цікавою для онуків! Художниця Ольга Кравченко про повноцінне життя на пенсії // Громадське радіо. — 2017.
|
Це незавершена стаття про українського художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кравченко Ольга Андріївна - СЕКЦІЯ ЖИВОПИСУ - Секції - Киівська Організація Національної Спілки Художників Украіни. konshu.org. Процитовано 5 січня 2024.
- ↑ Кравченко, Ольга (2018). Срібна земля (укр.) . Київ: Фамільна друкарня huss. ISBN 978-617-7518-76-0.