Красівська сільська рада (Бердичівський район)
| Красівська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Бердичівська округа Вінницька область Житомирська область | ||
| Район | Білопільський район Бердичівський район Бердичівська міська рада | ||
| Адм. центр | с. Красівка | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 30 грудня 2016 року | ||
| Код КОАТУУ | 1820883000 | ||
| Облікова картка | Красівська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 15 | ||
| Голова ради | Апатов Ігор Адольфович | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 41,271 км² | ||
| Населення | 679 | ||
| Густота | 16,45 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 2 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Миру, 17, с. Красівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13350 | ||
| |||
Красівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Білопільському, Бердичівському районах і Бердичівській міській раді Бердичівської округи, Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Красівка.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
Населення[ред. | ред. код]
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 1 041 особу, з них, за статтю: чоловіків — 501, жінок — 540; етнічний склад: українців — 1 028, росіян — 6, євреїв — 7. Кількість господарств — 229[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 832 особи.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 679 осіб[2].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,82 % |
| російська | 1,03 % |
Склад ради[ред. | ред. код]
Рада складалася з 15 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Ельмуратов Олександр Джураєвич | Сільський голова , 1957 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Апатов Ігор Адольфович | Сільський голова , 1972 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]
Історія[ред. | ред. код]
Створена 1923 року, в складі с. Красівка та лісових сторожок Бабій Гай, Ваканца і Галява Пузирецької волості Бердичівського повіту Київської губернії. На 15 червня 1926 року в підпорядкуванні значиться сільгоспколектив ім. Карла Маркса. Станом на 1 жовтня 1941 року лісові сторожки Бабій Гай, Ваканца та Галява не перебувають на обліку населених пунктів[5].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Красівка[6].
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради приєднано с. Дубівка ліквідованої Дубівської сільської ради Бердичівського району[5].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Дібрівка та Красівка[7].
Припинила існування 30 грудня 2016 року через об'єднання до складу новоствореної Семенівської сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[8].
Входила до складу Білопільського (7.03.1923 р.), Бердичівського (17.06.1925 р., 28.06.1939 р.) районів та Бердичівської міської ради (15.09.1930 р.)[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів. 1927. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 82, 193, 217, 240, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 165. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 132. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Красівська сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 вересня 2020.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |