Крепець Леонід Петрович
| Леонід Крепець | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 березня 1984 Білокриниччя Шепетівський район | |
| Смерть |
25 серпня 2014 (30 років) Дзеркальне | |
| Поховання | Краснопільський цвинтар | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Війна на сході України Іловайський котел | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Леоні́д Петро́вич Крепе́ць (1984—2014) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник Війни на сході України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився Леонід Крепець 13 березня 1984 року у селі Білокриниччя Шепетівського району Хмельницької області. Навчався у Білокриничанській школі, пізніше закінчив Полонське ПТУ. Після проходження строкової служби в Збройних силах України проживав у місті Володимирі-Волинському. З дружиною познайомився у її Журавичах під Луцьком. Побралися; створили родину. Виховували дітей.
10 квітня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил.[1] Служив старшим водієм у 51-ї механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії.
Обставини загибелі[ред. | ред. код]
25 серпня 2014 року 3-й батальйон бригади потрапив у оточення біля села Дзеркальне, Донецька обл. Тоді під ракетним та танковим вогнем проросійських бойовиків та російських військових загинули та потрапили в полон десятки воїнів 51-ї бригади. Зі слів побратимів Леоніда, що вижили після бою, він отримав смертельне поранення після розриву міни у цьому бою. Тіло бійця не було опізнано, і Леонід Крепець спочатку був похований як неопізнаний солдат у Дніпропетровську.
Тривалий час рахувався зниклим безвісти.[2][3] Після проведення експертизи ДНК, яку взяли у його сина, аналіз зразків генетичного матеріалу збігся на 99,9 %. Зійшлися й дані ДНК, яку взяли у матері загиблого.
Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.
Удома у Леоніда Крепця залишились батько і мама Наталія; дружина Віра Аркадіївна, двоє синів дошкільного віку (Ярослав 2010 р.н. і Матвій 2013 р.н.).[1][4]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 9 вересня 2015 року Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Леоніда Крепця почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський».
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 2
- Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, 5 жовтня 2015 року (посмертно)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ще одного героя із Володимира-Волинського опізнали по аналізу ДНК. Ним виявився Леонід Крепець. Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
- ↑ Волонтери шукають бійців 51-ї. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
- ↑ Оновлений список зниклих безвісти бійців 51-ї бригади. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
- ↑ У сина волинянина, який загинув на Донбасі — день народження
- ↑ 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
- ↑ Указ Президента України від 5 жовтня 2015 року року № 568/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Крепець Леонід Петрович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Герої не вмирають! [Архівовано 15 травня 2019 у Wayback Machine.]
- "Снився тато. Казав: «Я прийду!»
- Інші дзвонили з оточення прощатися, а Ярік сказав: «Ма, я скоро буду вдома. У мене все добре»
- На Волині волонтери просять привітати з днем народження сина загиблого Героя
- Старші солдати (Україна)
- Народились 13 березня
- Народились 1984
- Померли 25 серпня
- Померли 2014
- Поховані на Краснопільському цвинтарі
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Шепетівського району
- Померли в Амвросіївському районі
- Почесні громадяни Володимира