Кузьменко Костянтин Олегович
| Костянтин Кузьменко Кузьменко Костянтин Олегович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1985 м. Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
25 березня 2022 (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2022 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Костянтин Олегович Кузьменко — старший солдат підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в 1985 році в м. Краматорську, а згодом з родиною переїхав до м. Слов'янська Донецької області.
У 2010-х роках працював на залізниці машиністом, водив локомотиви вантажних потягів. Після окупації м. Слов'янська в 2014 року «озвірілі і п'яні солдати-загарбники грабували магазини, нищили торгові центри і автосалони, захоплювали адміністративні будівлі…». Тому після звільнення міста в 2014 році, за першої нагоди, став на захист України у складі 30-тої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Займав посаду кулеметника, а згодом завдяки власній професійності та вимогливості до себе, зайняв посаду старшого техніка роти. Займався ремонтом озброєння та будь-якої техніки, яка під час бойових дій виходила із ладу. Був першокласним фахівцем, технічним спеціалістом, консультував своїх побратимів щодо ремонту та обслуговування техніки. До нього часто зверталися за професійною порадою[1].
Загинув 25 березня 2022 року в боях з російськими окупантами в ході відбиття повномасштабного російського вторгнення в Україну[2][3].
Родина[ред. | ред. код]
У родині залишилися дружина та двоє маленьких донечок[1].
Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]
- орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [4].
- Почесний громадянин Слов'янська (посмертно).[5]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Він загинув за Україну: втрати тридцятки. Новоград.city (укр.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Захищаючи Україну загинув воїн 30-ї бригади. 04141.Сайт міста Новоград-Волинського (укр.). 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Захисник України зі Слов'янська загинув у боях з рашистами. Восточний вариант (укр.). 13 квітня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Президент нагородив військових ЗСУ, Нацгвардії та бійців ДСНС, а двом захисникам присвоїв звання Героя України. Житомир.info (укр.). 25 квітня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Розпорядження № 2338
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 24 квітня 2022 року № 272/2022 «Про відзначення державними нагородами України»