Культура Урук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Культура Урук
Названо на честь Урук
Місце розташування Межиріччя
Попередник Убейдська культура
Наступник Культура Джемдет-Насрd, Ninevite Vd[1], Прото-Еламський періодd і Раньо-Династичний періодd
Час/дата початку 4000 до н. е.
Час/дата закінчення 3100 до н. е.
CMNS: Культура Урук у Вікісховищі
Циліндрична печатка, Лувр
Стародавнє Межиріччя
Стародавнє Межиріччя в 2300 до н. е.
Нижнє Межиріччя

Культура Урук — археологічна культура мідної та початку бронзової доби.

Датується 4000-3000 до н. е. Була поширена у Південній Месопотамії (Шумер). Їй передувала убейдська культура, та наслідувала культура Джемдет-Наср[en] [2]. Названа за характерними знахідками в XIV-IV шарах розкопок стародавнього міста Урук, в цей період відбулося виникнення перших міст у Месопотамії та шумерської цивілізації.[3]

У період пізнього Уруку (34-32 століття до н. е.) спостерігається поступова поява клинописної писемності, період відповідає ранній бронзовій добі; його також охарактеризували як "дописьменний період".[4]

Саме в цей період гончарний розпис зменшився, коли мідь стала набувати популярності, поряд із циліндрними печатками.[5]

Культура Урук характеризується червоною й сірою керамікою, виготовленою на гончарному колі, і розвинутою металургією. Для неї властиві також

  • Циліндричні печатки (шар X)
  • Найдавніші шумерські піктографічні документи на глиняних табличках (шар IV)
  • Монументальні будинки із самана, що відкриті розкопками в центрі міста Урук. Серед них — "Червоний будинок" (можливо, місце народних зборів) і "Білий храм".

Носії культури Урук займалися землеробством і скотарством. Відбувався розклад первіснообщинних відносин і виникали елементи класових, що одержали подальший розвиток на наступному етапі (3200-3000 до н. е.), який характеризується знахідками типу Джемдет-Наср (в ІІІ шарі Уруку та інших місцях).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (unspecified title)doi:10.3406/PALEO.1985.4361
  2. Crawford, 2004, с. 69
  3. Crawford, 2004, с. 75
  4. Cuneiform Digital Library Initiative. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 15 липня 2020.
  5. Langer, 1972, с. 9