Курінь Донецького Кряжу
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
| Курінь Донецького Кряжу | |
|---|---|
| На службі | 1918—1919 |
| Країна |
 УНР |
| Належність | Вільне козацтво |
| Вид | сухопутні війська |
| Гарнізон/Штаб | Покровськ, Катеринослав |
| Розпущено | 1919 |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
Малашко Михайло Васильович |
Курінь Донецького Кряжу[1] — загін вільного козацтва створений у районі нинішнього Покровська отаманом Малашко М. В.[2]
На момент Антігетьманського перевороту який в Покровське стався 19 листопаді 1918 року Малашко Михайло працював народним учителем на станції Гришине. Після перевороту він почав організовувати загін вільного козацтва з жителів нинішнього Покровського району який назвав Курінь Донецького кряжа. Зовнішній вигляд козаків куреня історик Ярослав Тинченко описує так:
"Воїни цього куреня носили звичайну для них шахтарську одяг, до якої додавалися селянські кожухи, прикрашені жовто-блакитними стрічками."[3]
Формуванням свого загону в околицах Покровська Малашко займався до початку грудня 1918 року коли разом з совоїм загоном який налічував 400 бійців з бронепоїздом виїхав в Дніпро.[4] В районі Нижньодніпровська згідно більшовицьких джерел ешелон Малашки був оточений місцевими повстанцями, командир був заарештований а рядовий склад повстанці розпустили по домівках.[5]
Незважаючи на роззброєння і арешт командира, бійці козацького Куреня Донецького кряжа дісталися Дніпра. У місті загін влився в Катеринославський курінь Вільного козацтва братів Горобцов, і загін знову очолив Малашко.[3] У розпорядженні загону був один бронепоїзд.[6] Про курень сучасник Монкевич писав:
" Разом з ним (прим. Малашко) курінь виявляв вилику бойову силу, без свого отамана курінь був зером."[7]
10 грудня 1918 року кінний загін Куреня Донецького Кряжу на чолі з Малашко вирущив в погоню за частинами VIII-го Катеринославськго корпусу який вночі відступив на південь, після довгого переслідування недобившись нічого курінь повернувся в Катеринослав.[8]
Курінь Донецького кряжа брав участь в обороні Катеринослава від махновців і більшовиків з перших чисел січня і до 26 січня 1919 року коли місто остаточно був зайнятий більшовиками.
- Повстання в Катеринославі 7 грудня - 10 грудня 1918
- Бої за Катеринослав (грудень 1918) - 26-29 грудня 1918.
- Звільнення Катеринослава (січень 1919) - 1 січня 1919
- Друга оборона Катеринослава - грудень 1918 - січень 1919.
- Ярослав Тинченко. Армии Украины 1917—1920 гг. — М.: «Восточный горизонт», 2002
- Летопись революции : журнал Комиссии по изучению истории Октябрьской Революции и Коммунистической Партии (большевиков) Украины. - Харьков : Гост. изд. Украины.Дніпро, видавництво. № 4 (13) : Июль – Август / ЦК КП(б)У. – 1925. – 188, [24] c.
- Журнал "Літопис Червоної Калини" Ч. 9 від вересня 1935 року. Видавництво “Червона Калина”, Львів.—27 с.
- Колос, Г. А. Заметки о подпольи и вооруженной борьбе, 1918-1919 г. / Г. А. Колос ; Испарт ОК КП(б)У. - Днепропетровск : Б. и., 1927. - 47, [1] с. : портр.
- Прохода Василь Думки про Правду. До історії постання української нації. -Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 2009. - 568 с. І5ВИ 978-966-538-221-8
- ↑ Журнал "Літопис Червоної Калини" Ч. 9 від вересня 1935 року. Стр. 6
- ↑ Прохода Василь Думки про Правду. До історії постання української нації. Стр 224
- ↑ а б Ярослав Тинченко. Армии Украины 1917—1920 гг. — М.: «Восточный горизонт» Стр. 65
- ↑ Летопись революции. Стр 156
- ↑ Колос, Г. А. Заметки о подпольи и вооруженной борьбе, 1918-1919 г. Стр 18-19
- ↑ Журнал "Літопис Червоної Калини" Ч. 9 від вересня 1935 року. Стр 7
- ↑ Журнал "Літопис Червоної Калини" Ч. 9 Стр 7
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)