Кшиштоф Кезгайло Завіша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кшиштоф Кезгайло Завіша
Кшиштоф Кезгайло Завіша
Кшиштоф Кезгайло Завіша
Кшиштоф Кезгайло Завіша
родовий герб Лебідь
Ловчий великий литовський
25 жовтня 1629 — 27 травня 1637
Монарх: Сигізмунд III Ваза, Владислав IV Ваза
Попередник: Ян Кароль Нарушевич
Наступник: Пйотр Кароль Долмат Ісайковський[pl]
Писар великий литовський
27 травня 1637 — вересень 1649
Монарх: Владислав IV Ваза, Ян II Казимир
Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського
1639 — 1639
Монарх: Владислав IV Ваза
Попередник: Кшиштоф Кишка, Міколай Кшиштоф Сапіга[be], Ян Владислав Александровіч[be], Микола Млечко, Антоній-Ян Тишкевич
Наступник: Томаш Сапіга[be], Якуб Теодор Кунцевич
Маршалок Сейму Речі Посполитої
11 лютого 1642 — 26 лютого 1642
Монарх: Владислав IV Ваза
Попередник: Богуслав Лещинський
Наступник: Єжи Себастьян Любомирський
Маршалок надвірний литовський
вересень 1649 — 1654
Монарх: Ян II Казимир
Попередник: Антоній-Ян Тишкевич
Наступник: Теодор Александр Ляцький
Маршалок великий литовський
1654 — 1669
Монарх: Ян II Казимир, Міхал Корибут Вишневецький
Попередник: Александр Людвік Радзивілл
Наступник: Александр Гіларій Полубінський
Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського
1667 — 1667
Монарх: Ян II Казимир
Попередник: Міколай Стефан Пац[be]
Наступник: Єжи Дзєвялтовський[pl]
Каштелян віленський
листопад 1669 — 23 січня 1670
Монарх: Міхал Корибут Вишневецький
Попередник: Міхал Казімєж Пац
Наступник: Міколай Стефан Пац[pl]
 
Народження: 1578
Смерть: 23 січня 1670(1670-01-23)[1]
Країна: Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Рід: Завіші (рід)
Батько: Андрій Ян Завішаd
Шлюб: Катажина з Тишкевичівd[2]
Діти: Анджей Казімєж Завішаd, Анна Констанція з Завішівd[3] і Ян Єжи Завішаd

Кшиштоф Кезгайло Завіша, Кшиштоф на Бакштах Завіша (Ке(є)з(ж)г(ґ)айло — від біл. Кезгайла, лит. Kęsgaila, пол. Kieżgajło) гербу Лебідь (нар. 1578 — пом. 23 січня 1670, Вільно) — державний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, ловчий (1629—1637) і писар (1637—1649) великий литовський, маршалок Головного трибуналу (1639, 1667), Сейму (1642), надвірний (1649—1654) і великий (1654—1669) литовський, каштелян віленський (1669—1670); староста мінський (1631—1645), браславський (1645) і чечерський (1664).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1578 року в родині майбутнього воєводи мінського та підскарбія великого литовського Андрія (Анджея) Яновича Завіші та Софії, доньки старости слонімського Михайла Григоровича Воловича[be]. Мав сестер Барбару (померла молодою) і Зофію (була монашкою) та брата Миколая — єзуїта, засновника кафедри філософії у Віленській академії, який помер молодим у Римі[4].

Імовірно, навчався у Віленській академії. Це підтверджується і працею там брата Миколая, і те, що Кшиштоф міг бути учнем шведського теолога та поета Лаврентія Бойєра[lt], який від 1603 року викладав у цьому навчальному закладі[5]. Підписувався у документах як Кшиштоф на Бакштах Завіша — від родового маєтку Бакшти[be], який займав території сучасних Пуховицького та Червенського районів Мінської області Білорусі.

25 жовтня 1629 року був призначений ловчим великим литовським[6]. Отримав староство мінське (1631—1645), пізніше — браславське (1645)[7]. Обирався від Слонімського повіту послом на сейм 1631 року[8]. Був членом генеральної конфедерації, створеної 16 липня 1632 року[9]. Був послом на конвокаційний сейм 1632 року від Мінського повіту[10]. Був електором Владислава IV Вази від Мінського воєводства 1632 року[11], підписав його pacta conventa[12]. Як посол на коронаційний сейм 1633 року увійшов до складу комісії щодо війни з Московією та організації війська[13].

Також обирався послом на екстраординарні сейми 1635, 1637, 1642, 1647 років[14], сейми звичайні 1635, 1637, 1638, 1640, 1641, 1643, 1645[15] і 1646[16] років. 27 травня 1637 року отримав посаду писаря великого литовського[17]. 1639 року був обраний маршалком Головного трибуналу Великого князівства Литовського у Вільні[18], був маршалком екстраординарного сейму 1642 року[19].

Як посол на конвокаційний сейм 1648 року від Браславського повіту став членом генеральної конфедерації, створеної 31 липня[20]. Був електором Яна II Казимира від Віленського воєводства 1648 року[21], підписав його pacta conventa[22]. У вересні 1649 року був номінований на посаду маршалка надвірного литовського[23]. Надалі також обирався послом на сейми 1649, 1649/1650, 1650 років[24]. На коронаційному сеймі 1649 року та сеймах 1650, 1655, 1658, 1662 і 1667 років призначався комісаром від Сенату по оплаті війську Великого князівства Литовського[25].

1654 року отримав посаду маршалка великого литовського[26]. 1655 року під час сеймику мінського у боротьбі з радзивіллівським табором Кшиштоф Завіша не поступився та зірвав сеймик[27]. Був учасником Тишовецької конфедерації 1655 року[28]. Був депутатом від Сенату на Трибуналі Скарбовому Великого князівства Литовського в 1659 та 1661 роках[29].

Наприкінці 1656 року посланець Павла Яна Сапіги Анджей Млоцький просив у Москві царя Олексія Михайловича повернути майно, розташоване в окупованих московськими військами областях, що належить литовським достойникам, які підтримали б кандидатуру царя на сеймі. Серед останніх він назвав, зокрема, Кшиштофа Завішу[30].

1661 року був одним із підписантів скрипту про згоду на вибори лат. vivente rege («При живому королі»), підтримав кандидатуру принца Конде[31]. Отримав зі французької скарбниці 1200 ліврів[32]. 1664 року отримав староство чечерське[33].

1667 року знову став маршалком Головного трибуналу[34]. У листопаді 1669 року був призначений каштеляном віленським[35].

Помер 23 січня 1670 року у Вільні[35].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений із Катажиною Констацією з Тишкевичів, донькою воєводи берестейського Яна Євстахія Тишкевича та Зофії з Вишневецьких. Мали 4 дітей:

  • Анджей Казімєж[pl] (пом. 1678) — писар великий литовський, староста мінський і чечерський.
  • Ян Єжи (бл. 1620—1671) — ротмістр королівський, староста браславський.
  • Анна Констанція — дружина Фелікса Яна Паца[pl], підкоморія великого литовського.
  • Текля[36].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 82.
  2. Князі Друцкія-Горскія ў Вялікім Княстве Літоўскім у XV—XVIII стст. / за ред. В. У. Галубовіч, С. А. Рыбчонак, А. І. Шаланда — 2016. — С. 102. — 400 с. — ISBN 978-985-90380-3-7
  3. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 105. — 377 с.
  4. Żychliński Teodor, Złota Księga Szlachty Polskiej, Rocznik XII, Poznań 1890, s. 300
  5. Jerzy Kochanowicz, Wawrzyniec Bojer — szwedzki nauczyciel wpolskich szkołach doby kontrreformacji, [w:] Studia Paedagogica Ignatiana, Vol. 21, 2018/2, s. 30-32.
  6. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 67.
  7. Насевіч В. Завішы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — ISBN 985-11-0314-4. — С. 639.
  8. Jan Seredyka, Parlamentarzyści drugiej połowy panowania Zygmunta III Wazy, Opole 1989, s. 94.
  9. Volumina Legum, t. III, Petersburg 1859, s. 352.
  10. Włodzimierz Kaczorowski, Sejmy konwokacyjny i elekcyjny w okresie bezkrólewia 1632 r., Opole 1986, s. 369.
  11. Suffragia Woiewodztw y Ziem Koronnych, y W. X. Litewskiego, Zgodnie ná Naiásnieyssego Władisława Zygmunta … roku 1632 [b.n.s.].
  12. Porządek Na Seymie Walnym Elekcyey, miedzy Warszawą a Wolą, Przez opisane Artykuły, do samego tylko Aktu Elekcyey należące, vchwalony y postanowiony. Roku Pańskiego, M. DC. XXXII. Dnia 27. Września, s.20.
  13. Andrzej Korytko, Sejm koronacyjny Władysława IV Wazy wobec problemów na Ukrainie, [w:] Echa Przeszłości t. XVI, Olsztyn 2015, s. 73.
  14. Przemysław Paradowski, W obliczu «nagłych potrzeb Rzeczypospolitej». Sejmy ekstraordynaryjne za panowania Władysława IV Wazy, Toruń 2005, s. 261.
  15. Jan Dzięgielewski, Izba poselska w systemie władzy Rzeczypospolitej w czasach Władysława IV, Warszawa 1992, s. 182.
  16. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 46.
  17. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 136.
  18. Artur Walden, Marszałkowie świeccy Trybunału Głównego Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1633—1648, [w:] Czasopismo prawno-historaczne, Tom LXV, 2013, Zeszyt 1, s. 162.
  19. Władysław Konopczyński, Chronologia sejmów polskich 1493—1793, Kraków 1948, s. 25
  20. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 86.
  21. Suffragia Woiewodztw, y Ziem Koronnych, y Wielk. Xięstwa Litewskiego. Zgodnie na Naiaśnieyszego Iana Kazimierza Obranego Krola Polskiego […]. Dane, między Warszawą, a Wolą, Dnia 17. Listopada, Roku 1648, [b.n.s].
  22. Porządek na seymie walnym elekcyey między Warszawą a Wolą przez opisane artykuły do samego aktu elekcyey należące, vchwalony y postanowiony roku Pańskiego M.DC.XLVIII, dnia VI października, s. 21.
  23. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 77.
  24. Stefania Ochmann-Staniszewska, Zdzisław Staniszewski, Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo — doktryna — praktyka, tom II, Wrocław 2000, s. 398.
  25. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 146, 158, 225, 244, 416, 462.
  26. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 74.
  27. Artur Walden, Marszałkowie świeccy Trybunału Głównego Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1633—1648, [w:] Czasopismo prawno-historaczne, Tom LXV, 2013, Zeszyt 1, s. 163.
  28. Adam Kersten, Z badań nad konfederacją tyszowiecką, w: Rocznik Lubelski, t. I, 1958, s. 116.
  29. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 312, 371.
  30. Andrzej Adam Majewski, Marszałek wielki litewski Aleksander Hilary Połubiński (1626—1679). Działalność polityczno — wojskowa, Praca doktorska, Warszawa, 2014, s. 124.
  31. Andrzej Adam Majewski, Marszałek wielki litewski Aleksander Hilary Połubiński (1626—1679). Działalność polityczno — wojskowa, Praca doktorska, Warszawa, 2014, s. 217.
  32. Kazimierz Waliszewski, Polsko-francuzkie stosunki w XVII wieku 1644—1667. Opowiadania i źródła historyczne ze zbiorów archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych…, Kraków 1889, s. 103.
  33. Kazimierz Waliszewski, Polsko-francuzkie stosunki w XVII wieku 1644—1667. Opowiadania i źródła historyczne ze zbiorów archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych…, Kraków 1889, s. 261.
  34. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 1, Lipsk, nakł. i dr. Breitkopfa i Hærtela, 1839—1846, s. 384.
  35. а б Józef Wolff, Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885, s. 82.
  36. Teodor Żychliński, Złota Księga Szlachty Polskiej, Rocznik XII, Poznań 1890, s. 300—302, 321—322.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Насевіч В. Завішы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — ISBN 985-11-0314-4. — С. 639.