Кісельова Людмила Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кісельова Людмила Олександрівна
Народилася 14 травня 1948(1948-05-14) (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Україна
Діяльність науковиця
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання доцент кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Батько Кисельов Олександр Іванович

Кісельова Людмила Олександрівна (14 травня 1948, Київ, Україна) — український літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри літератури Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідниця російської літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 1948 року в Києві у сім'ї літературознавця, перекладача, д-ра філологічних наук Олександра Івановича Кісельова та Любові Никифорівни. Закінчила КДУ ім. Тараса Шевченка (1971) за спеціальністю філолог, викладач російської мови та літератури.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Захистила роботу «Особливості художнього мислення новоселянських письменників (М. Клюєв, С. Кличков, О. Ширяєвець)» і здобула ступінь кандидата філологічних наук (1990). З 1995 року працює за сумісництвом на кафедрі світової літератури та компаративістики (нині літературознавства) Національного університету «Києво-Могилянська академія». З 1996 року доцент кафедри російської літератури Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. З 2006 року доцент кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Професійний досвід[ред. | ред. код]

З 1990 керівник групи дослідників творчості Миколи Клюєва, учасник Клюєвських конференцій. Керівник проекту «Клюєвослов». Представник України в Єсенінській групі Інституту світової літератури ім. Горького (Інститут світової літератури РАН, Москва). Викладач курсів у НаУКМА: Проблеми поетики; Російська література «Срібного віку»; Аналіз художнього тексту; Студії з російської літератури ХІХ ст.

Наукові публікації[ред. | ред. код]

  • Есенин и Клюев: Скрытый диалог (попытка частичной реконструкции) // Николай Клюев: Исследования и материалы — М.: Наследие, 1997
  • Сакральні значення слов'янської азбуки в поезії Миколи Клюєва // Проблеми славістики — Луцьк. № 1(20), 2003
  • Зарубіжна література: Підручник для 10 класу. 2-ге вид. К.: Генеза. 390 с.
  • Про один загадковий вірш В. Свідзінського та контексти його розуміння [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Наук. записки Національного ун-ту «Києво-Могилянська академія» — Т.72 К.: Філол. науки, 2007
  • Семантична мова фольклорної традиції в поезії М. Клюєва та В. Свідзінського // Магістеріум. Літературознавчі студії. — № 29, К.: ВД «КМ Академія», 2007
  • Світова література: Підручник для 10 класу загальноосвіт. навч. закл.: академ. рівень, проф. рівень. — К.: Ґенеза, 2010.
  • Інтертекстуальне тло вірша П. Тичини «І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…» // Магістеріум. — Вип. 38. Літературознавчі студії. — К., 2010
  • Логодіцея українського модернізму: Тичина, Свідзинський, Осьмачка // Людина в часі: філософські аспекти української літератури ХХ–ХХІ ст. Колективна монографія. — К.: Універ. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2010
  • Виправдання слова. Статті про українську літературу: від Шевченка до сьогодення. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2014.
  • Поетика й ідеологія міфу Василя Герасим’юка. — К.: НаУКМА, 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]