Лавров Петро Лаврович
Лавров Петро Лаврович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
2 (14) червня 1823[1][2] Мелехово (Новоржевський район), Velikolukskiy Uyezdd, Псковська губернія, Російська імперія[2] | |||
Смерть |
6 лютого 1900[2][3] (76 років) Париж[1][3][2] | |||
Поховання | цвинтар Монпарнас і Tombe de Pierre Lavrovd | |||
Громадянство (підданство) | Російська імперія | |||
Знання мов |
| |||
Діяльність |
| |||
Alma mater | Михайлівське артилерійське училище | |||
Літературний напрям | Russian philosophyd | |||
Визначний твір |
| |||
| ||||
Лавров Петро Лаврович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Петро́ Ла́врович Лавро́в (2 червня (14 червня за новим стилем) 1823, Мелехово, нині Псковського району Псковської області Росії — 25 січня (6 лютого за новим стилем) 1900, Париж) — теоретик російського революційного народництва, філософ, публіцист, соціолог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї поміщика. 1842 року закінчив артилерійське училише в Петербурзі.
Від 1862 року член організації «Земля і воля».
1866 року заарештовано. 1867 року заслано до Вологодської губернії.
1870 року таємно виїхав за кордон — у Париж.
1871 року Лавров виїхав у Лондон. Там він зблизився з Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом. У 1873—1877 роках видавав журнал «Вперед!», у 1875—1876 роках — газету «Вперед!», які нелегально розповсюджувалися серед революційної молоді Російської імперії, зокрема в Україні.
1877 року переїхав із Лондона в Париж.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
- ↑ а б в г Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Czech National Authority Database
Література[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лавров Петро Лаврович |
- Катренко А. М. Лавров Петро Лаврович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 44.
Див. також[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |