Ла-Майре-сюр-Сен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ла-Майре-сюр-Сен
La Mailleraye-sur-Seine

Країна Франція Франція
Регіон Нормандія 
Департамент Приморська Сена 
Округ Руан
Кантон Кодбек-ан-Ко
Код INSEE 76401
Поштові індекси 76940
Координати 49°28′59″ пн. ш. 0°46′23″ сх. д.H G O
Висота 0 - 136 м.н.р.м.
Площа 44,58 км²
Населення 2053 (2011-01-01)
Густота 46,05 ос./км²
Розміщення
Ла-Майре-сюр-Сен. Карта розташування: Франція
Ла-Майре-сюр-Сен
Влада
Мер
Мандат
André Leborgne
2014-2020

Мапа

Ла-Майре́-сюр-Сен (фр. La Mailleraye-sur-Seine) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Приморська Сена. Населення — 2053 осіб (2011)[1].

Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 135 км на північний захід від Парижа, 25 км на захід від Руана.

Історія

[ред. | ред. код]

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Верхня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належав до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].

1 січня 2016 року Ла-Майре-сюр-Сен і Сен-Нікола-де-Бліктюї було об'єднано в новий муніципалітет Арелон-ан-Сен.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusqu'en 1962[4], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[5] · [6] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 919 175 102 264 256 114 8
Жінки 980 171 114 244 256 179 16


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 1288 осіб працездатного віку (15—64 років) 954 були активними, 334 — неактивними (показник активності 74,1%, у 1999 році було 68,4%). З 954 активних мешканців працювало 876 осіб (485 чоловіків та 391 жінка), безробітними було 78 (43 чоловіки та 35 жінок). Серед 334 неактивних 87 осіб було учнями чи студентами, 129 — пенсіонерами, 118 були неактивними з інших причин[8].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 863 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 2034,0 особи, медіана доходів виносила 18 547 євро на одного особоспоживача[9]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  4. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  7. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  8. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  9. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.