Лекаровце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
обец
Лекаровце
словац. Lekárovce  [?]

±к:нп, засновані 1400 ±к:нп, засновані 1400

герб
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Кошицький
Окрес Собранці → SPARQL ←

Перша згадка 1400
Засновано 1400

Сусіди за кадастром 
Висока-над-Угом Бежовце Пінковце
Бажани Ужгородський район
Матьовське Войковце
Географічна зона Східно-Словацька низовина[6] (низовина, геоморфологічний регіон)
Водойма Уж (річка)
Висота над р.м. 107 м
Площа 12,27 км² (2023)[2]
Населення 834 (2023)[1]
· густота 68,55 осіб/км² (2023)[3]
Телефонний код +421-056
Автомоб. ном. SO
Поштовий індекс 072 54
Місцева влада
Вебсторінка obeclekarovce.szm.sk
Староста[7] Milan Őrmezey (2014–2018)
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK0429522716[8]
OpenStreetMap r2386770  ·R
GeoNames 724306
Транспорт, відстані
Автошляхи 3754, 3806, 3809
До крайового центру
До Братислави
 — фізична 376 км
Карта
Лекаровце. Карта розташування: Словаччина
Лекаровце
Лекаровце. Карта розташування: Кошицький край
Лекаровце
Лекаровце (Кошицький край)
Мапа

Джерела:

  • CMNS: Лекаровце у Вікісховищі

    Лекаровце, Лікарівці, (словац. Lekárovce, угор. Lakárd) — село, громада в окрузі Собранці, Кошицький край, східна Словаччина. Кадастрова площа громади — 12,27 км². Населення — 897 осіб (за оцінкою на 31 грудня 2017 р.)

    Знаходиться за ~20 км на південь від адміністративного центра округу міста Собранці і є найпівденнішою громадою округу.

    Географія[ред. | ред. код]

    Розташоване на берегах річки Уж. Село розташоване на висоті 108 м над рівнем моря.

    Кадастр громади на сході містить ділянку довжиною близько 3 км міждержавного кордону Словаччина — Україна.

    Історія[ред. | ред. код]

    Перша згадка 1400-го року. До 1945 року було частиною Підкарпатської Русі і після війни було передане до Словаччини, як компенсація за отримане Радянським Союзом місто Чоп та його околиці. До 1945 року із села існувала дорога до Ботфалви біля стовпа №323, зараз її закрито колючим дротом радянських часів.

    Цікаві факти[ред. | ред. код]

    На виборах до Сойму Карпатської України 12 лютого 1939 р. переважна більшість населення Лікарівців (652 особи проти 41) висловилася на підтримку Українського Національного Об'єднання, яке 15 березня 1939 р. проголосило державну незалежність Карпатської України[10].

    Пам'ятки[ред. | ред. код]

    У селі є греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці 1800 року в стилі барококласицизму, національна культурна пам'ятка та римо-католицький костел початку 19 століття.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
    2. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
    3. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
    4. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Lekárovce", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9001952/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
    5. Перепис населення Словаччини 2021Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
    6. Vlastivedný slovník obcí na Slovensku / за ред. M. KropilákBratislava: VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, 1978. — Т. 2.
    7. Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
    8. Lekárovce. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
    9. Vrtel L., Vrtelová D. http://ives.minv.sk/heraldreg/wp_detail.aspx?ID=2289Heraldický register Slovenskej republiky (організація), 2001.
    10. Василь Ґренджа-Донський. «Щастя і горе Карпатської України (щоденник). Мої спогади [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]». / Упорядкування та примітки Д. М. Федаки; вступна стаття В. І. Ільницького, Д. М. Федаки. — Ужгород: ВАТ "Видавництво «Закарпаття», 2002. — 516 с., іл.

    Посилання[ред. | ред. код]

    населення • історія • природа • культура