Лисий Анатолій Кононович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Кононович Лисий
Народився 30 липня 1944(1944-07-30) (79 років)
Вінниця
Країна Україна Україна
Alma mater Ужгородський державний університет
Галузь історія
Заклад Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж
Посада завідувач кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Науковий керівник Сільченко Зінаїда Олександрівна
Членство Національна спілка журналістів України
Нагороди
Відмінник освіти України
Почесний краєзнавець України
Почесний краєзнавець України

Анатолій Кононович Лисий (нар. 30 липня 1944, Вінниця) — український історик, педагог, краєзнавець; кандидат історичних наук з 1984 року, доцент з 1990 року, член Національних спілок краєзнавців (з 2005 року) та журналістів (з 2000 року) України, дійсний член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України Національної академії наук України при Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, член-кореспондент Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки з 2013 року; відмінник освіти України, почесний краєзнавець України з 27 червня 2019 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 30 липня 1944 року у місті Вінниці. У 1961 році закінчив Вінницьку середню школу № 17. У 1962—1969 навчався в Ужгородському державному університеті з перервою (з 1963 по 1966 рік проходив строкову службу в Радянській армії); отримав спеціальність «Викладач історії і суспільствознавства»[1].

У 1969—1970 роках — інструктор Вінницького обкому ЛКСМУ; у 1970—1974 роках — завідувач відділом Вінницького краєзнавчого музею; у 1974—1975 роках — учитель історії в середній школі; у 1975—1978 роках — асистент кафедри історії КПРС Вінницького політехнічного інституту.

З 1976 по 1980 рік навчався в аспірантурі Київського державного університету імені Т. Шевченка (науковий керівник 3інаїда Сільченко); 1984 року у Київському державному університеті захистив кандидатську дисертацію на тему «Ідейно-політичне виховання робітничого класу України в 1971—1975 роках».

З 1978 працював у Вінницькому педагоічному інституті імені М. Островського старшим викладачем, доцентом кафедри історії КПРС, кафедри всесвітньої історії (2002—2004), кафедри історії України історичного факультету (1990—2002 і по 2011 рік).

У 2011–2016 роках викладав у Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського; з 2016 року — у Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі, завідувач кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін. Водночас ведучий краєзнавчих передач про минуле, культурне і релігійне життя Поділля на Вінницькому обласному телебаченні.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Досліджує економічну історії УСРР у 1921—1941 роках, історію церкви в Україні XVI столітті. Опублікував понад 250 наукових статей з історії Поділля. Серед робіт:

  • Нариси історії Подільсько-Брацлавської єпархії(1795—1995 pp.). — Вінниця, 1995;
  • Вінницький капуцинський монастир.- Вінниця, 1995 (у співавторстві);
  • Нариси історії Гнівансьмзго костьолу. — Вінниця, 1996;
  • Нариси історії Мурафського костьолу. — Вінниця, 2000.

Член авторського колективу з видання Інститутом історії України НАН України «Енциклопедії історії України» в 10 томах (2002—2012).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж.[недоступне посилання]

Література

[ред. | ред. код]