Лола з Валенсії
| фр. Lola de Valence | |
|---|---|
_-_Edouard_Manet_(Mus%C3%A9e_d%27Orsay,_Paris).jpg) | |
| Творець: | Едуард Мане |
| Час створення: | 1862 |
| Розміри: | 123 × 92 см |
| Висота: | 123±1 см |
| Ширина: | 92 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | портрет[2] |
| Зберігається: | Париж, Франція |
| Музей: | Музей д'Орсе |
 «Лола з Валенсії»у Вікісховищі | |
«Лола з Валенсії» (фр. Lola de Valence) — картина французького художника Едуара Мане (1832 — 1883).
Невдоволення буржуазним суспільством[ред. | ред. код]
Невдоволення сучасниками, сучасним обмеженим і дріб'язково-буржуазним суспільством вщухало, коли Едуард Мане стикався зі світом іспанців, іспанського мистецтва. Разючий контраст іспанської і тогочасної французької музики, палких і пристрасних танців іспанців, іспанських манер, іспанського одягу з одягом паризьких буржуа, їх посередницькими смаками і жалюгідними бажаннями привели до деякої ідеалізації Іспанії. Адже ще в період війни Наполеона 1 -го з Іспанією хтось снайперськи зауважив, що тогочасний іспанський уряд мертвий, а іспанський народ бурхливо живий. Бурхливе життя іспанців і помітив художник в Лолі з Валенсії.
Лола з Валенсії[ред. | ред. код]
Коротенька і товста Лола заробляла на життя танцями. Мане подав її у повний зріст на тлі театральних лаштунків. Навіть умовний одяг Лоли сприймався правдивим і щирим. Мане малював цей одяг старанно, делікатно виписував кожен візерунок шалі, золотої прикраси на руці, червоних китиць на чорній спідниці. Це водночас портрет і сценічний образ.
Портрет Лоли разюче відрізнявся від буржуазних портретів представників стилю академізм, що заповнили виставки в Салоні. Серед численних маркіз, віконтес, княгинь, графинь і баронес коштовним каменем заблищав цей портрет простої жінки в театральному, майже варварському вбранні, такому незвичному для французьких буржуа. Вона, як художній образ, нічим не поступалася їм, окрім простого походження.
Жіночі портрети стилю академізм 19 століття[ред. | ред. код]
-
Худ. Вінтерхалтер. Княгиня Софія Радзивілл, 1864 р. Ермітаж. -
Худ. Олександр Кабанель. Віконтесса де Келлер, 1873 р. -
Худ. Робер Лефевр. Портрет Дезіре Кларі.
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Чегодаев А. Д. «Эдуард Мане», М, «Искусство», 1985 (рос)
- сборник «Западно-европейское искусство 2-й половины 19 века», М, «Искусство», 1975 (рос)
|
| |||||
![↑](#cite_ref-[https://de.m.wikipedia.org/wiki/Datei:Manet,_Edouard_-_Lola_de_Valence.jpg_https://de.m.wikipedia.org/wiki/Datei:Manet,_Edouard_-_Lola_de_Valence.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-0){kind=link}
