Лукова (Підкарпатське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Лукова
пол. Łukowa


Координати 50°19′ пн. ш. 22°22′ сх. д. / 50.317° пн. ш. 22.367° сх. д. / 50.317; 22.367Координати: 50°19′ пн. ш. 22°22′ сх. д. / 50.317° пн. ш. 22.367° сх. д. / 50.317; 22.367

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Лежайський повіт
Гміна Нова Сажина
Висота центру 164  м
Населення 643 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 17
Поштовий індекс 37-310
Автомобільний код RLE
SIMC 0657579
GeoNames 765746
OSM 2575349 ·R (Ґміна Нова Сажина)
Лукова. Карта розташування: Польща
Лукова
Лукова
Лукова (Польща)
Лукова. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Лукова
Лукова
Лукова (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Лукова (пол. Łukowa) — село в Польщі, у гміні Нова Сажина Лежайського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 643 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

Село відоме з другої половини XVII ст.

Наприкінці XIX ст. на південній околиці села закладена німецька колонія Гіршбах (нім. Hirschbach), пізніше заселена переважно поляками і перейменована на Баранівку.[2]

В 1831 р. у селі налічувався 71 греко-католик парафії Лежайськ Канчуцького деканату Перемишльської єпархії[3], у 1869 р. — 95[4], у 1900 р. — 126[5], у 1910 р. — 137[6].

У 1880 р. село належало до Ланьцутського повіту, у селі проживав 361 мешканець, з них 186 римо-католиків, 86 греко-католиків і 89 євангелістів[7].

У 1921 р. в селі проживало 363 мешканці, з них 278 римо-католиків, 76 греко-католиків і 9 юдеїв[8]. У міжвоєнний період українська громада була згуртованою, діяла читальня товариства «Просвіта». Українці-грекокатолики належали до парафії Курилівка Каньчуцького деканату (з 1920 р. — Лежайського) Перемишльської єпархії.

У 1939 році в Луковій проживало 470 мешканців, з них 70 українців-грекокатоликів, 390 поляків і 10 євреїв[9]. Село входило до ґміни Єльна Ланьцутського повіту Львівського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 334 72 234 28
Жінки 309 71 192 46
Разом 643 143 426 74

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. П. Пироженко, В. Сіверська — Київ, 1965. — с. 21, 345. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  3. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 55. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 25 листопада 2017.
  4. Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1869. — с. 67. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 25 листопада 2017.
  5. Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1900. — с. 137. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 25 листопада 2017.
  6. Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1910. — с. 163. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 25 листопада 2017.
  7. Łukowa (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 825. (пол.)
  8. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej, t. XIII, Województwo lwowskie. Warszawa: 1924, s. 28. 
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]