Луїс Адольфо Сілес Салінас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїс Адольфо Сілес Салінас
ісп. Luis Adolfo Siles Salinas
Луїс Адольфо Сілес Салінас
Луїс Адольфо Сілес Салінас
Прапор
Прапор
59-й Президент Болівії
27 квітня — 26 вересня 1969 року
Попередник: Рене Барр'єнтос
Наступник: Альфредо Овандо Кандіа
 
Народження: 21 червня 1925(1925-06-21)[1][2]
Ла-Пас, Болівія
Смерть: 19 жовтня 2005(2005-10-19)[1][2] (80 років)
Ла-Пас, Болівія
Причина смерті: інфаркт міокарда
Національність: Болівієць
Країна: Болівія
Партія: Соціал-демократична партія
Батько: Ернандо Сілес Реєс
Автограф:
Нагороди:
Великий хрест ордена Громадянських заслуг Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Великий хрест ордена Сонця Перу

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Луїс Адольфо Сілес Салінас (21 червня 1925 — 19 жовтня 2005) — болівійський політичний діяч, президент країни упродовж п'яти місяців з квітня до вересня 1969 року.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в Ла-Пасі, син колишнього президента Болівії Ернандо Сілеса Реєса (1926—1930), брат іншого видатного болівійського політика, двічі президента Ернана Сілеса Суасо (1956—1960 та 1982—1985). Вивчав право у рідній країні, також здобув докторський ступінь в Іспанії. Зрештою, Сілес приєднався до Християнсько-демократичної партії, яка підтримала Рене Барр'єнтоса під час виборів 1966 року.

Віце-президент

[ред. | ред. код]

Після перемоги Барр'єнтоса на виборах зайняв пост віце-президента в адміністрації останнього.[3]

Президент

[ред. | ред. код]

Сілес зайняв посаду глави держави після того, як Барр'єнтос загинув під час падіння вертольота в Кочабамбі 27 квітня 1969 року.

Президентство Сілеса було нетривалим та відзначилось суперечками з могутнім головнокомандувачем збройних сил, генералом Альфредо Овандо Кандіа. Останній мав амбіції стати президентом 1970 року, коли його було висунуто як наступника Барр'єнтоса.

Нарешті, генерал Овандо вирішив не чекати виборів, а замість цього здійснив державний переворот 26 вересня 1969 року.

Останні роки

[ред. | ред. код]

Повернувся до країни під час правління Гуго Бансера (1971—1978), відіграв важливу роль у відновленні прав людини. Балотувався на пост президента 1980 року, але не мав належної підтримки виборців. Активно виступав проти диктатури Луїса Меси.

Помер 2005 року в рідному місті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. а б Munzinger Personen
  3. Віце-президенти Болівії. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 21 жовтня 2012.