Ліна Гіґбі
| Ліна Гіґбі | |
|---|---|
 | |
| Народження |
травня 18, 1874 Chathamd, Мірамічі, Нортамберленд (Нью-Брансвік), Нью-Брансвік, Канада |
| Смерть |
січня 10, 1941 (у віці 66 років) Winter Park, Флорида, США |
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Війни / битви | World War I |
| Нагороди | Navy Cross |
 Ліна Гіґбі у Вікісховищі | |
Ліна Саткліф-Гіґбі (18 травня 1874 — 10 січня 1941) — військова медична сестра ВМС США канадського походження, яка служила суперінтенданткою корпусу медсестер ВМС США під час Першої світової війни. Перша жінка, відзначена Військово-Морським Хрестом[1].
Ранні роки[ред. | ред. код]
Ліна Саткліф народилась у місті Чатем, провінція Нью-Брансвік, тепер у межах міста Мірамічі в Канаді 18 травня 1874 р.[2]. 1899 року закінчила навчання на медсестру у Нью-Йоркській лікарні післядипломної освіти, після чого розпочала приватну практику. Одразу після випуску в 1899 році одружилася з лейтенант-полковником Корпусу морської піхоти США Джоном Генлі Гіґбі, старшим на 36 років. Його життя, а пізніше смерть вплинули на подальшу долю Ліни Гігбі, яку вона присвятила службі на флоті[3]. 1908 року Гіґбі пройшла післядипломну підготовку в лікарні Фордгем у Нью-Йорку.
Кар'єра[ред. | ред. код]
У жовтні 1908 року Ліна Гіґбі вступила до новоствореного корпусу медсестер ВМС США однією з перших 20 медсестер на флоті, яких стали називати «Святою двадцяткою» всупереч поширеному тоді упередженню, що жінка на кораблі приносить нещастя[4].
У 1909 році Гіґбі отримала підвищення до старшої медсестри. Ліна Гіґбі стала старшою медсестрою військово-морського госпіталю Норфолка в квітні 1909 р.[5]
У січні 1911 р. Гіґбі стала другою начальницею корпусу медсестер ВМС США . [6] За свої досягнення у керівництві корпусом у роки Першої світової війни головна медсестра Гіґбі нагороджена Хрестом ВМС, першою з жінок отримавши цю нагороду. Також нагороджена Медаллю перемоги[7].
.jpg)
Вона подала у відставку з посади суперінтендантки і звільнилася з флоту 23 листопада 1922 р. [8]
Гіґбі померла у Вінтер-Парку, штат Флорида, 10 січня 1941 р. Похована на національному кладовищі в Арлінгтоні, штат Вірджинія . [9] [2].
Спадщина[ред. | ред. код]
На честь Ліни Гіґбі ВМС США назвали два кораблі:
- USS Higbee (DD-806)[10], есмінець класу Ґірінґ, спущений на воду в 1945, як перший Американський військовий корабель, названий на честь жінки-службовця Флоту[11], а сам клас — названий на честь трьох поколінь моряків з родини Ґірінґ.
- USS Lenah H. Sutcliffe Higbee (DDG-123) — проєктований ракетний міноносець класу Арлі Берк, який має поповнити флот у 2024[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mabus Names DDG After First Woman Awarded Navy Cross. United States Naval Institute. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ а б Wilson, Scott (2016). Resting Places: The Burial Sites of More Than 14,000 Famous Persons. McFarland. с. 339. ISBN 978-1476625997. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Наталія Задверняк. Найвідоміша флотська медсестра.//АрміяInform, 12 Травня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Greenwood, John T.; Berry, F. Clifton (2005). Medics at War: Military Medicine from Colonial Times to the 21st Century. Naval Institute Press. с. 61. ISBN 1-59114-344-6. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Mabus Names DDG After First Woman Awarded Navy Cross. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Skaine, Rosemarie (2011). Women in Combat: A Reference Handbook. ABC-CLIO. с. 121. ISBN 978-1598844597. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 9 січня 2017.
- ↑ Падалко Марина. Урок «Повсякденне життя в умовах фронту і тилу».//Всесвітня історія, 10 клас, Розробки уроків, 8 серпня 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Higbee, Lenah Sutcliffe-Text. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Burial Detail: Higbee, Lenah S. (Section 3, Grave 1797-WS). ANC Explorer. Arlington National Cemetery. (Official website). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Тетяна МакКой. Медсестри Першої світової. Навіть гора прийшла до них з поклоном...//Історична правда, 17 листопада 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Thorpe, JR. 10 Heroic Women Who Helped Win WWI, Because The Great War Wasn't Only Fought By Men. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Public Affairs, Secretary of the Navy. Secretary Mabus Names Destroyer after Pioneering US Navy Nurse. United States Navy. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 10 квітня 2021.
Список літератури[ред. | ред. код]
- Sterner, Doris M. (1997). In and Out of Harm's Way: A history of the U.S. Navy Nurse Corps. Seattle, WA: Peanut Butter Publishing. ISBN 0-89716-706-6.
- Godson, Susan H. (2001). Serving Proudly: A History of Women in the U.S. Navy. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-317-6.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Фотографії есмінця Ліна Гіґбі [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Медсестри та ВМС США - [Архівовано 19 серпня 2000 у Wayback Machine.] Морський історичний центр огляду та відбору зображень
- Ліна Саткліф Ґіґбі, [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] військово-морська історія та управління спадщиною
- Ліна Гіґбі на сайті Find a Grave (англ.) </img>
- Lehah H. Sutcliffe Higbee. at ArlingtonCemetery•net. (Unofficial website). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.