Ліонель Скалоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ліонель Скалоні
Ліонель Скалоні
Ліонель Скалоні
Особисті дані
Повне ім'я Ліонель Себастьян Скалоні
Народження 16 травня 1978(1978-05-16) (46 років)
  Росаріо, Аргентина Аргентина
Зріст 182 см
Вага 80 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1996 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 12 (0)
1996–1998 Аргентина «Естудьянтес» 37 (7)
1998–2006 Іспанія «Депортіво» 200 (14)
2006   Англія «Вест Гем Юнайтед» 13 (0)
2006–2007 Іспанія «Расінг» 30 (2)
2007–2013 Італія «Лаціо» 52 (1)
2008–2009   Іспанія «Мальорка» 28 (0)
2013–2015 Італія «Аталанта» 15 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Аргентина Аргентина U-20 7 (2)
2003–2006 Аргентина Аргентина 7 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016–2017 Іспанія «Севілья» (помічник)
2017–2018 Аргентина Аргентина (помічник)
2018– Аргентина Аргентина

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ліонель Скалоні (ісп. Lionel Scaloni, нар. 16 травня 1978, Росаріо) — колишній аргентинський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолив національну збірну Аргентини, яку він привів до перемоги у Кубку Америки у 2021 році, Кубку чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА (2021/2022) та Чемпіонату світу 2022.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1994 року виступами за «Ньюеллс Олд Бойз», в якому провів два сезони, взявши участь у 12 матчах чемпіонату.

Протягом 19961998 років захищав кольори «Естудьянтеса».

Своєю грою за команду привернув увагу представників тренерського штабу «Депортіво», до складу якого приєднався в березні 1998 року за 2,5 млн євро. Відіграв за клуб з Ла-Коруньї наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Депортіво», був основним гравцем захисту команди.

31 січня 2006 року Скалоні, на правах оренди, перейшов в англійський клуб «Вест Гем Юнайтед». Причиною того, що Ліонель покинув «Депортіво» став конфлікт з головним тренером команди, Хоакіном Капарросом і бажання мати ігрову практику, щоб потрапити до складу збірної Аргентини на чемпіонат світу 2006 року. Після закінчення сезону, Скалоні повернувся в «Депортиво». 1 вересня 2006 року він, разом з Дієго Трістаном, за обопільною згодою розірвав контракт з «Депортіво».

13 вересня 2006 року Скароні уклав контракт з «Расінгом» з Сантандера, в якому провів один сезон.

30 червня 2007 року Скалоні перейшов в італійський «Лаціо», підписавши контракт на 5 років. Але вже 26 січня 2008 року футболіст був переданий в оренду в іспанську «Мальорку». У червні 2009 року Скалоні повернувся в «Лаціо» на прохання тренера Давіде Баллардіні. Всього до січня 2013 року встиг відіграти за «біло-блакитних» 52 матчі в національному чемпіонаті.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Аталанта», за команду якого виступав протягом 2013—2015 років.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

1997 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, у складі якої став переможцем молодіжного чемпіонату світу в Малайзії. Всього на молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 2 голи.

30 квітня 2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, на якому зіграв лише в одному матчі.

Всього за 4 роки провів у формі головної команди країни 7 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2016 року, ставши асистентом співвітчизника Хорхе Сампаолі у тренерському штабі іспанської «Севільї».

За рік, у червні 2017 Сампаолі був призначений головним тренером національної збірної Аргентини, і Скалоні повернувся на батьківщину, ставши асистентом головного тренера національної команди.

Влітку 2018 року аргентинці невдало виступили на тогорічному чемпіонаті світу, після чого Сампаолі був звільнений, а підготовкою збірної продовжив займатися тренерський тандем зі Скалоні і Пабло Аймара. Передбачалося, що вони виконуватимуть обов'язки головного тренера до кінця 2018 року, проте вже у листопаді Скалоні прийняв пропозицію очолити тренерський штаб збірної Аргентини на постійній основі.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1993-94 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» ПД 2 0 2 0
1994-95 ПД 10 0 10 0
Усього за «Ньюеллс Олд Бойз» 12 0 12 0
1995-96 Аргентина «Естудьянтес» ПД 21 3 21 3
1996-97 ПД 16 4 16 4
Усього за «Естудьянтес» 37 7 37 7
1997-98 Іспанія «Депортіво» ПД 18 2 18 2
1998-99 ПД 21 0 21 0
1999-00 ПД 14 0 КУЄФА 2 0 16 0
2000-01 ПД 25 3 ЛЧ 12 1 СІс 1 0 38 4
2001-02 ПД 25 2 КІс 3 0 ЛЧ 11 0 39 2
2002-03 ПД 32 3 КІс 6 0 ЛЧ 11 0 СІс 1 0 50 3
2003-04 ПД 23 2 КІс 2 0 ЛЧ 11 1 36 3
2004-05 ПД 27 2 ЛЧ 7 0 34 2
2005-06 ПД 15 0 КІс 3 1 ІНТ 5 0 23 1
Усього за «Депортіво» 200 14 14 1 59 2 2 0 275 17
2005-06 Англія «Вест Хем Юнайтед» ПЛ 13 0 КА 4 0 17 0
2006-07 Іспанія «Расінг» ПД 30 2 КІс 2 0 32 2
2007-08 Італія «Лаціо» A 12 0 КІт 0 0 ЛЧ 7 0 19 0
2007-08 Іспанія «Мальорка» ПД 6 0 6 0
2008-09 ПД 22 0 КІС 6 0 28 0
Усього за «Мальорку» 28 0 6 0 34 0
2009-10 Італія «Лаціо» A 5 0 КІт 1 0 ЛЄ 1 0 СІт 0 0 7 0
2010-11 A 12 0 КІт 2 0 14 0
2011–12 A 19 1 КІ 0 0 ЛЄ 2 0 - - - 21 1
2012–13 A 4 0 КІ 0 0 ЛЄ 3 0 - - - 7 0
Усього за «Лаціо» 52 1 3 0 12 0 0 0 67 1
2012–13 Італія «Аталанта» A 7 0 КІ 0 0 - - - - - - 7 0
2013–14 A 5 0 КІ 0 0 - - - - - - 5 0
2014–15 A 3 0 КІ 2 0 - - - - - - 5 0
Усього за «Аталанту» 15 0 2 0 - - - - 17 0
Усього за кар'єру 487 34 31+ 1+ 71 2 2 0 591+ 37+

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Аргентина Аргентина

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравець

[ред. | ред. код]
«Депортіво»: 1999-00
«Депортіво»: 2001-02
«Депортіво»: 2000, 2002
«Лаціо»: 2009
Аргентина (U-20): 1997

Як тренер

[ред. | ред. код]
Аргентина: 2021
Аргентина: 2019
Аргентина: 2019
Аргентина: 2022
Аргентина: 2022

Посилання

[ред. | ред. код]