Магдалена Ольденбурзька
| Магдалена Ольденбурзька | |
|---|---|
| нім. Magdalene von Oldenburg | |
 Магдалена Ольденбурзька на гравюрі невідомого майстра, XVI сторіччя | |
| 4-а княгиня-консорт Ангальт-Цербсту | |
| Початок правління: | 31 серпня 1612 |
| Кінець правління: | 30 липня 1621 |
|
| |
| Попередник: | Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська |
| Наступник: | Софія Августа Гольштейн-Готторпська |
|
| |
| Дата народження: | 6 жовтня 1585 |
| Місце народження: | Ольденбург, графство Ольденбург |
| Дата смерті: | 14 квітня 1657 (71 рік) |
| Місце смерті: | Косвіг, Ангальт-Цербст, Священна Римська імперія |
| Чоловік: | Рудольф Ангальт-Цербстський |
| Діти: | Єлизавета, Йоганн |
| Династія: | Ольденбурги, Асканії |
| Батько: | Йоганн VII |
| Мати: | Єлизавета Шварцбурзька |
Магдалена Ольденбурзька (нім. Magdalene von Oldenburg, 6 жовтня 1585 — 14 квітня 1657) — графиня Ольденбурзька з дому Ольденбургів, донька графа Ольденбургу Йоганна VII та шварцбурзької графині Єлизавети, дружина князя Ангальт-Цербсту Рудольфа.
Народилась 6 жовтня 1585 року в Ольденбурзі. Була шостою дитиною та четвертою донькою в родині графа Ольденбургу та володаря Єферу Йоганна VII та його дружини Єлизавети Шварцбурзької. Мала старшого брата Антона Ґюнтера та сестер Анну, Єлизавету та Катерину. Ще один брат помер в ранньому віці до її народження.
12 березня 1612 року відбулися заручини Магдалени з князем Ангальт-Цербсту.[1]
У 26-річному віці стала дружиною 35-річного удового князя Ангальт-Цербсту Рудольфа. Весілля пройшло 31 серпня 1612 року в Ольденбурзі. Наречений отримав добру освіту, був відомий своїми політичними здібностями. Від першого шлюбу з Доротеєю Ядвіґою Брауншвейзькою мав двох малолітніх доньок. Магдалена отримала великий посаг у розмірі 20 000 талерів готівкою та 5 000 коштовностями, також була включена до батьківського заповіту, що було нетиповим для того часу. Шлюбний договір регулював і питання віри: Рудольф сповідував реформатство, в той час як Магдалена була лютеранкою. За свідченнями літописця Бекманна, наречений зобов'язався не примушувати Магдалену «в питаннях совісті та віри», їй дозволялося також мати власного лютеранського проповідника.[2]
У жовтні молодята прибули до Цербсту. У них народилося двоє спільних дітей:
- Єлизавета (1617—1639) — одружена не була дітей не мала;
- Йоганн (1621—1667) — князь Ангальт-Цербсту у 1621—1667 роках, був одружений з принцесою Шлезвіг-Гольштейн-Готторпської Софією Августою, мав тринадцятеро дітей.
Резиденцією сімейства слугував Цербстський замок, в якому тривали оновлення та перебудови. Поруч були розбиті сади та город. На початку 1621 року заклали нову будівлю палацу, але завершена вона була вже після смерті князя, у 1623 році. Оскільки Рудольф віддавав перевагу дуже скромному способу життя, двір обмежувався лише необхідною кількістю слуг.[2]
На початку серпня 1621 року Рудольф захворів. Вирішивши державні справи та склавши заповіт, 19 серпня він попрощався з дружиною, дітьми, радниками та слугами і наступного дня помер. Опікунство над їхнім єдиним сином та доньками було призначене князю Ангальт-Пльоцкау Августу. Магдалена мала йому допомагати «словом і ділом».[3]
Часи Тридцятилітньої війни стали важким випробуванням для княгині. Через погрози вона вимушено залишила Цербст. 1622 року він був захоплений ворожими військами, населення дуже постраждало. Сімейство оселилося у Віттенберзі, де провело кілька років. У 1633 році переїхали до Ольденбургу, який залишався безпечним, бо тримав нейтралітет. Оселилися в місцевому замку.[3]
7 листопада 1642 року Магдалена із сином, який досяг повноліття, повернулися до Цербсту. Біля Росслау їх вітали міністри та населення. Княгиню супроводжували дві покоївки та посланець з Ольденбургу. Ввечері у Цербстському замку відбувся пир.[3] Оскільки будівля також постраждала в ході війни, були підготовлені приміщення, необхідні для утримання двору. Магдалена того ж року переїхала до своєї удовиної резиденції — замку Косвіг.[4]
У 1646 році було постановлено, що після смерті бездітного брата Магдалени, який був уже велими старий, сіньйорії Єфер і Кніпгаузен відійдуть до неї або до її сина.[3]
Померла княгиня 14 квітня 1657 року в замку Косвіг. Була похована у князівській крипті церкви Святого Варфоломія у Цербсті.[5] У 1899 році її, як і чоловіка, перепоховали у замковій кірсі Цербсту.[6]
Сінойорія Єферу перейшла у володіння Йоганна, але він помер за два тижні після Антона Ґюнтера. Його старший син Карл Вільгельм тривалий час сперечався за володарювання нею із данською короною.
| Йоганн V | Анна Ангальт-Цербстська | Магнус I | Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Генріх XXI | Магдалена Гонштайнська | Філіп Ізенбурзький | Амалія фон Рінек | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Антон I | Софія Саксен-Лауенбурзька | Ґюнтер XL | Єлизавета Ізенбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн VII | Єлизавета Шварцбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Магдалена | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Franz Kindscher: Rudolf. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 29, Duncker & Humblot, Leipzig 1889, стор. 519–523. [1] (нім.)
- ↑ а б Замок Цербст. Князь Рудольф. [2] (нім.)
- ↑ а б в г Замок Цербст. Йоганн — князь часів Тридцятилітньої війни. [3] (нім.)
- ↑ Das Coswiger Schloss [4] (нім.)
- ↑ Церква Святого Варфоломія у Цербсті [5] (англ.)
- ↑ 1945 року була зруйнована.
- Ольденбурги (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Магдалени Ольденбурзької (англ.)
- Генеалогія Рудольфа Ангальт-Цербстського (англ.)
|
