Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська
| Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська | |
|---|---|
| нім. Magdalena Sibylle von Brandenburg-Bayreuth | |
 Гравюра Магдалени Сибілли роботи Йоахима фон Зандрарта | |
| 16-а курфюрстіна-консорт Саксонії | |
| Початок правління: | 8 жовтня 1656 |
| Кінець правління: | 22 серпня 1580 |
|
| |
| Попередник: | Магдалена Сибілла Прусська |
| Наступник: | Анна Софія Данська |
|
| |
| Дата народження: | 1 листопада 1612 |
| Місце народження: | Байройт, Бранденбург-Байройт |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 20 березня 1687 (74 роки) |
| Місце смерті: | Дрезден, курфюрство Саксонія, Священна Римська імперія |
| Поховання | Freiberg Cathedrald |
| Чоловік: | Йоганн Георг II |
| Діти: | Сибілла Марія, Ердмута Софія, Йоганн Георг |
| Династія: | Гогенцоллерни, Альбертинська лінія Веттінів |
| Батько: | Крістіан Бранденбург-Байройтський |
| Мати: | Марія Прусська |
Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська (нім. Magdalena Sibylle von Brandenburg-Bayreuth, 1 листопада 1612 — 20 березня 1687) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, дружина курфюрста Саксонії Йоганна Георга II.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась 1 листопада 1612 року у Байройті. Була четвертою дитиною та третьою донькою в родині маркграфа Байройту Крістіана та його дружини Марії Прусської. Мала старшу сестру Анну Марію. Інші діти померли немовлятами до її народження. Згодом сімейство поповнилося п'ятьма молодшими дітьми, з яких вижили сини Ердман Август та Георг Альбрехт. Резиденцією сім'ї був Байройтський замок.[1]
У 26 років Магдалена Сибілла стала дружиною 25-річного курпринца Саксонії Йоганна Георга, який доводився їй кузеном. Весілля пройшло 13 листопада 1638 у Дрездені. У подружжя з'явилося троє дітей:
- Сибілла Марія (1642—1643) прожила 5 місяців;
- Ердмута Софія (1644—1670) — дружина маркграфа Бранденбург-Байройта Крістіана Ернста, дітей не мала;
- Йоганн Георг (1647—1691) — курфюрст Саксонії у 1680—1691 роках, був одружений із данською принцесою Анною Софією, мав двох законних синів та одного позашлюбного.
Мала дружні стосунки зі шведською королівською сім'єю і в 1639 році своїм листом шведському воєначальнику зуміла захистити від руйнування саксонське місто Пірна.
У жовтні 1656 року чоловік Магдалени Сибілли став правлячим курфюрстом Саксонії, а сама вона — курфюрстіною-консортом. Правління ознаменувалося економічним відновленням країни після Тридцятилітньої війни. В той же час приділялось багато уваги розвитку культури. Дрезден став європейським центром мистецтва і музики, особливо релігійної. Так, був відроджений дрезденський придворний оркестр, до Саксонії були запрошені численні музики з Італії.[2] Двір відзначався пишністю, проводились численні святкування.[3] Значні витрати спричинили у 1660 році загрозу банкрутства країни. Це призвело до політичної залежності Саксонії від французького короля Людовіка XIV, який виплачував великі субсидії курфюрсту. Втім, після смерті Йоганна Георга у 1680 році, все одно залишились численні борги.
Магдалена Сибілла після смерті чоловіка жила у своїх удовиних резиденціях у Фрайберзі та Кольдіці. Також відвідувала Дрезденський палац. Її син, ставши курфюрстом, вдвічі скоротив розмір двору і всіляко намагався економіти на будівництві та святкових заходах, створивши натомість постійну армію.[4] Внутрішньою політикою він нехтував, віддаючи перевагу війні та полюванню, наслідком чого став надзвичайний розвиток корупції.
Курфюрстіна пішла з життя 20 березня 1687 року у Дрездені. Була похована поруч із чоловіком у північній каплиці Фрайберзького собору.[5]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Йоакім II Гектор | Магдалена Саксонська .jpg) | Йоакім Ернест Ангальтський | Агнеса Барбі-Мюлінґенська | Альбрехт I.jpg) | Анна-Марія Брауншвейг-Каленберг-Геттінгенська | Вільгельм Юліх-Клеве-Берг | Марія Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн Георг Бранденбурзький | Єлизавета Ангальт-Цербстська_-_Elizabeth,_Electress_of_Brandenburg.jpg) | Альбрехт Фрідріх Прусський | Марія Елеонора Клевська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Крістіан Бранденбург-Байройтський.jpg) | Марія Прусська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Магдалена Сибілла | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Згодом був відомий як Старий замок Байройту.
- ↑ Heinrich Theodor Flathe: Johann Georg II., Kurfürst von Sachsen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 381–383. [1] [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Karlheinz Blaschke: Johann Georg II. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 526. [2] [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Heinrich Theodor Flathe: Johann Georg III., Kurfürst von Sachsen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 383. [3] [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Фрайберзький собор [4] [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Franz Otto Stichart: Galerie der Sächsischen Fürstinnen. Biographische Skizzen sämmtlicher Ahnfrauen des Königlichen Hauses Sachsen. Fleischer, Leipzig 1857.
- Fritz Roth: Restlose Auswertungen von Leichenpredigten für genealogische und kulturhistorische Zwecke. Selbstverlag, Boppard/Rhein 1980, Bd. 10, стор. 492.
Посилання[ред. | ред. код]
- Бранденбург-Байройт [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Магдалени Сибілли Бранденбург-Байройтської [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Йоганна Георга Саксонського [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
|
