Максимов Володимир Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максимов Володимир Костянтинович
Народження 3 грудня 1899(1899-12-03)
Рибінськ, Ярославська губернія, Російська імперія
Смерть 19 квітня 1945(1945-04-19) (45 років)
Бранденбург, Німеччина
Країна  СРСР
Партія КПРС
Звання генерал-майор
Війни / битви Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, вторгнення СРСР до Польщі (1939) і німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора медаль «За оборону Ленінграда» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Володимир Костянтинович Максимов (нар. 3 грудня 1899 в місті Рибинськ, нині Ярославської області, Російська Федерація) – пом. 19 квітня 1945) – радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943), Генерал-майор (1944).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Максимов брав участь у Першій та Другій світових війнах, а також у військових діях 1918–1920 років.

У 1927 році він закінчив курси вдосконалення командного складу.

15 вересня 1943 передовий загін 24-ї гвардійської механізованої бригади (командир полковник Володимир Максимов) у складі мотострілецького батальйону, двох протитанкових гармат, мінометної батареї й танку Т-34 перейшли у контрнаступ і після бою, який тривав близько шести годин, зайняли село Володькова Дівиця (нині в Носівській громаді Ніжинського району Чернігівщини).[1]

У вересні 1943 він виділився як командир 24-ї гвардійської механізованої бригади 7-го гвардійського механізованого корпусу під час форсування Дніпра поблизу села Губин (Чорнобильського, нині Іванківського району Київської області).

Загинув у бою поблизу Берліна. Похований у Кутузовському меморіальному комплексі у місті Болеславець, що знаходиться в сучасному Нижньосілезькому воєводстві, Польща.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Максимов був відзначений численними державними та бойовими нагородами СРСР за свою військову службу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сергій Тимошик (14 вересня 2023). Як визволяли Володькову Дівицю.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Максимов Володимир Костянтинович / Р. В. Руденко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-60911

Література

[ред. | ред. код]
  1. Герои огненных лет. Ярославль, 1985.