Малий Єнісей
| Малий Єнісей | |
|---|---|
 | |
 | |
| 51°43′41″ пн. ш. 94°27′15″ сх. д. / 51.72833333002777323° пн. ш. 94.45416667002778865° сх. д. | |
| Витік | злиття річок Мунгараг-Гола та Гунин-Гола (Монголія) [1] |
| • координати | 50°47′08″ пн. ш. 99°11′22″ сх. д. / 50.78556° пн. ш. 99.18944° сх. д. |
| • висота, м | 1615 м [1] |
| Гирло | протока Єнісей, за 3487 км від гирла Єнісею, м. Кизил [2] |
| • координати | 51°43′42″ пн. ш. 94°27′15″ сх. д. / 51.72833° пн. ш. 94.45417° сх. д. |
| • висота, м | 619 м [2] |
| Похил, м/км | 1,62 м/км |
| Басейн | Єнісей → Карське море |
| Країни: |
 Монголія,• аймак Хувсгел  Росія,• Республіка Тива |
| Прирічкові країни: |
Монголія, Росія |
| Регіон | Тива |
| Довжина | 615 (563) км [3][4] |
| Площа басейну: | 58700 км² [3][4] |
| Середньорічний стік | 410,2 м³/с (м. Кизил) [5] |
| Притоки: | Buseind і Bilin Riverd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Малий Єнісей (монг. Бахтахын-Гол; тув. Каа-Хем, Ка-Хем; рос. Малый Енисей) — річка в Азії, у крайній південно-західній частині Східного Сибіру (на кордоні з Західним Сибіром), протікає територією аймаку Хувсгел (Монголія) та Республіки Тиви (Росія). Ліва складова Єнісею[3]. Належить до водного басейну річки Єнісею → Карського моря.
Географія[ред. | ред. код]
Існують кілька версій визначення русла Малого Єнісею. З них основними є дві: «російська» та «монгольська», які засновані на визначенні русла вище 238-го кілометра від гирла[3].
«Російська версія»[ред. | ред. код]
За цією версією назва Малий Єнісей використовується для річки, яка витікає з Тере-Хольської котловини, ця річка вище впадіння в неї правої притоки Сариг-Ерн іменується на тих же картах Баликтиг-Хем. За цією версією Малий Єнісей від Тере-Хольської котловини тече переважно в північному напрямку і за 238 км від гирла прийнявши праву притоку — річку Кизил-Хем — змінює напрямок течії на переважно західний. При цьому довжина Малого Єнісею становить 563 км[3] і він повністю протікає по території Росії.
Верхів'я річки називається Баликтиг-Хем, координати витоку 50°22′28″ пн. ш. 96°23′50″ сх. д. / 50.37444° пн. ш. 96.39722° сх. д.
«Монгольська версія»[ред. | ред. код]
Ця версія присутня на радянських топографічних картах Генштабу (де одночасно співіснує з т. зв. «російською версією»), в той же час сучасні російські топографічні карти, випущені Держгісцентром Росреестра, послідовно дотримуються саме «монгольської версії», бо на них річка Шишгіт-Гол показана як верхня течія Малого Єнісею, а присутня в цій якості в «російській версії» річка, що витікає з Тере-Хольської котловини, на сучасних російських топографічних картах (на всіх аркушах топографічних карт масштабу 1:100 000 і 1:50 000) показана тільки під назвою Баликтиг-Хем.
За «монгольської версії» за 238 км від гирла Малий Єнісей приймає ліву притоку — річку Баликтиг-Хем. При цьому довжина малого Єнісею становить 615 км[6]. Протікає по території монгольського аймаку Хувсгел та російською Республікою Тива.
Бере свій початок при злитті Мунгараг-Голу та Гунин-Голу[7] в північній Монголії під назвою Бахтахин-гол, пізніше Шишгіт-Гол (монг. Шишгэд гол)[4]. Координати витоку: 50°47′08″ пн. ш. 99°11′22″ сх. д. / 50.78556° пн. ш. 99.18944° сх. д.
Нижня течія[ред. | ред. код]
Вище села Сариг-Сеп, зліва впадає остання велика притока, Бурен, що збирає стік з навітряного боку хребта Хорумнуг-Тайга (з тувинської Скеляста тайга), що належить до системи східного Танну-Ола, а також через невелику річку Мажалик з озера Чагитай. Закінчується в місті Кизил, зливаючись на висоті 619 м з правою твірною — Великим Єнісеєм, утворює річку Верхній Єнісей (тув. Улуг-Хем), за 3487 км від гирла Єнісею.
Площа басейну — 58700 км². Повне падіння рівня русла (за монгольською версією) від витоку до гирла становить 996 м, що відповідає середньому похилу русла — 1,62 м/км.
Гідрологія[ред. | ред. код]
Живлення річки змішане, снігове та дощове.
За період спостереження протягом 23 років (1974–1999) на станції у м. Кизил, за 2 км від гирла, середньорічна витрата води води становила 410,19 м³/с[5] для водного басейну 58600 км², що становить більше 99 % від загальної площі басейну річки, яка становить 58700 км². Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — понад 220,9 міліметри на рік, яку слід вважати великою, принаймні для регіону Республіки Тиви, бідного на опади[5].
За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 96,04 м³/с (у березні), що становить менше 9,4 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить майже — 1024,43 м³/с і вказує на велику амплітуду сезонних коливань.
За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 76,3 м³/с (у межень березня 1979 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1680 м³/с (у червні 1977 року)[5].
Притоки[ред. | ред. код]
Річка Малий Єнісей приймає понад шість десятків приток, завдовжки понад 10 км. Найбільших із них, завдовжки понад 50 км — більше десятка, із них понад 100 км — 6 (від витоку до гирла):[8][9][10]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла р. Малий Єнісей, (км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| → Хегийн гол | >120 | |||
| → Бусеін-гол (Бус-гол) | 129 | 2380 | 238+101 | |
| ← Билин (Билин-Бажен) | 130 | 3200 | 238+93 | |
| ← Кадир-Ос (Тот-хем) | 55 | 420 | 238+87 | |
| → Улуг-Шивей (Сайлик) | 117 | 1470 | 179 | |
| ← Ужеп (Тот-хем) | 76 | 1060 | 177 | |
| → Мизин (Сизим) | 86 | 880 | 144 | |
| → Бурен (Брень) | 156 | 6010 | 114 | |
| ← Дерзиг | 109 | 1620 | 106 | |
| ← Копто (Хобто) | 58 | 600 | 83 |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Аркуш карти M-47-043 [Архівовано 23 червня 2015 у Wayback Machine.] Улаан-Уул. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1989 р. витік р. Малий Єнісей, квадрат: 12х28
- ↑ а б Аркуш карти M-46-009 [Архівовано 24 квітня 2015 у Wayback Machine.] Кизил. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1985 р. гирло р. Малий Єнісей, квадрат: 34х00
- ↑ а б в г д Річка Малий Єнісей / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ а б в Річка Малий Єнісей // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ а б в г Maly Yenisey At Kyzyl (англ.) . на R-ArcticNET. Архів оригіналу за 27 січня 2012.
- ↑ 238 км Малого Енисею плюс Шишхід-Гол: Річка Кизил-хем (Шишхід-гол) / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Аркуш карти M-47-X.
- ↑ Дані державного водного реєстру Російської Федерації [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Валідатор водних об'єктів річки Малий Єнісей. [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 25-11-2016 (рос.)
- ↑ Валідатор водних об'єктів річки Кизил-хем [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 25-11-2016 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Річка Малий Єнісей // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Малий Єнісей / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)
| Ліві притоки Єнісею | ||
|---|---|---|
| ← Хемчик ← ← | ← Малий Єнісей ← | ← ← Великий Єнісей ← |