Мануель Базіліо Бустаманте
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Мануель Базіліо Бустаманте | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 10 вересня 1855 — 15 лютого 1856 | |||
| Попередник: | Луїс Ламас | ||
| Наступник: | Хосе Марія Пла | ||
| Народження: |
20 червня 1785[1][2] Сан-Карлос, Мальдонадо, Уругвай | ||
| Смерть: |
11 листопада 1863[1][2] (78 років) Монтевідео, Уругвай | ||
| Країна: | Уругвай[2] | ||
| Партія: | Національна партія і Партія Колорадо | ||
| Батько: | Мануель Хосе Бустаманте-і-Гамбоа | ||
| Мати: | Луіза Теодора Піріс Бентакур | ||
| Шлюб: | Луіза Карлота Бустаманте дель-Пуерто | ||
| Діти: |
Франциско Ізабель Мануель Луїс Марія Антонія (1) Марія Антонія (2) Карлос Хоноріо Бустаманте-і-Бустаманте | ||
Мануель Базіліо Бустаманте Піріс (ісп. Manuel Basilio Bustamante Piris; 20 червня 1785 — 11 листопада 1863) — уругвайський політик, голова Сенату й тимчасовий президент країни у 1855—1856 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Починав кар'єру зі служби в армії. Пізніше переїхав до Буенос-Айреса, де став членом міської ради.
У 1830—1834 роках представляв департамент Колонія у Палаті представників новоствореної Східної Держави Уругвай[3]. Кілька разів переобирався до законодавчого органу спочатку від Соріано[4], а потім від Мальдонадо[5]. Під час останньої каденції в Палаті представників став також і сенатором, а згодом очолив Сенат.
Після повстання та подальшої відставки Венансіо Флореса виконував функції голови держави.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ а б в Національна бібліотека Уругваю — 1815.
- ↑ Cámara de Representantes, ред. (1971). Tablas Cronológicas 1830-1971. Montevideo. с. 9.
- ↑ op. cit, ред. (1971). Tablas Cronológicas 1830-1971. с. 11.
- ↑ op. cit, ред. (1971). Tablas Cronológicas 1830-1971. с. 13.
|
