Матті Россі
Матті Россі | |
---|---|
Ім'я при народженні | фін. Matti Mikael Rossi |
Псевдо | Olavi Kokko |
Народився |
13 квітня 1934[2] Сортавала, Фінляндія |
Помер |
3 липня 2017[1][2] (83 роки) Гельсінкі[1] |
Країна | Фінляндія |
Місце проживання | Еспоо[3] |
Діяльність | політик, письменник, перекладач |
Alma mater | Единбурзький університет, Пенсільванський університет (1959) і Гельсінський університет |
Науковий ступінь | магістр мистецтв[d] (1959) і B.Phil.d (1960) |
Знання мов | фінська |
Партія | Фінська народно-демократична лігаd |
Батько | Mikko Rossid |
Нагороди | |
Ма́тті Мікае́ль Ро́ссі (фін. Matti Mikael Rossi; також псевдонім О́лаві Ко́кко / Olavi Kokko; *13 квітня 1934, Сортавала — 3 липня 2017, Гельсінкі[4]) — фінський письменник і плідний перекладач; комуніст з прорадянськими і проросійськими поглядами, відомий скандалами з доносництвом у 1970-х роках і підтримкою ДНР (2015).
Батьками Матті Россі були капітан єгерів Мікко Россі та Вера Салмес.
Россі вивчав мову та літературу в Единбурзькому університеті в 1956 році, був стипендіатом Фулбрайта в 1957–1959 роках і отримав ступінь магістра мистецтв в Пенсільванському університеті (1959).
У 1960 році закінчив Гельсінський університет зі ступенем бакалавра філософії.
Протягом своєї академічної кар'єри Россі був стипендіатом Британської Ради в 1960–1961 роках. Він вивчав метафізичну поезію та проповіді 16-17 століття в Шекспірівському інституті Бірмінгемського університету.
У період 1961-1966 років Матті Россі працював програмним асистентом у відділі фінської мови Всесвітньої служби BBC у Лондоні.
У 1978–79 рр. працював кореспондентом Kulttuurivihkot, після чого був позаштатним автором і перекладачем. Россі, зокрема перекладав п'єси Вільяма Шекспіра та латиноамериканську літературу на фінську мову, і в 2007 році отримав за цю роботу державну премію для перекладачів.[5]
Россі служив радником у муніципальній раді Рауталампі (1976–1978).
Матті Россі був членом Комуністичної партії Фінляндії (SKP). Під час розколу SKP у 1970-80-х роках Россі був включений до партійної опозиції, яка залишилася в меншості, тобто примкнув до так званих «борців». У 1970-х роках Россі написав багато текстів для лівого руху, які стали відомими у виконанні гурту «АгітПроп» і хору театру КОМ.[6]
У 1990-х Матті Россі був впливовою фігурою реформованої Комуністичній партії Фінляндії, навіть кандидатом від партії на виборах у 2000-х роках.
Матті Россі помер у Гельсінкі після тривалої хвороби. Кар'єра Росса як письменника і перекладача тривала до останніх років його життя.
У квітні 1975 року Матті Россі доніс до Спілки письменників Угорщини на угорського письменника Денеша Кіша, який відвідував Фінляндію, за висловлення антирадянської думки. Під час розмови з фінськими письменниками Кіш запитав, про який фашизм йдеться — про коричневий чи червоний.[7] Інцидент одразу викликав резонанс. Спілка письменників Фінляндії надіслала листа до Спілки письменників Угорщини, в якому показала, що претензії М. Россі є безпідставними, а деякі автори навіть вимагали виключити Россі зі Спілки письменників Фінляндії. У пресі через це на нього обрушився справжній шквал звинувачень. Проте не було жодних доказів того, що Кіш постраждав, хоча про це ходило багато чуток.[8] У листі, який він написав у 1990-х роках, Кіш стверджує, що стукацтво на нього фінського колеги мало наслідком заборону на публікацію та допити на батьківщині.[9] У 1997 році Кіш написав ще раз з цього приводу, що, за словами Матті Россі, поклало край «брехні та чуткам, які поширювала група фінських письменників, які не потрудилися навіть назватися».[10] Згідно з його статтею, опублікованою в Suomen Kuvalehti (50/1997), Кіш деякий час жив у невизначеності та боявся можливих наслідків. Президент Кекконен відрядив свого державного секретаря до Будапешта діяти від імені угорського письменника. Твори останнього все-таки публікувалися в Угорщині десь починаючи від 1977 року (6 наприкінці 1970-х і 13 у 1980-х). У перекладах Кіша публікували ща кордоном, зокрема в літературних часописах у перекладах фінською та російською мовами.
Це питання знову потрапило в заголовки газет більше ніж через 30 років, коли 2007 року Бен Зискович, член парламенту від коаліції, різко розкритикував присудження Матті Россі державної нагороди за це стукацтво.[11] Зискович направиви письмовий запит Стефану Валліну, міністру культури, який присуджував нагороду[12], оскільки Россі не виявив жодного каяття за свій вчинок. Зискович вважав цю справу серйозним культурним злочином і злочином проти прав людини, який цілком можна порівняти з викриванням євреїв у нацистській Німеччині та на окупованих нею територіях. У своїй відповіді Валлін сказав, що не знав про справу Кіша, коли присуджував нагороду, і підкреслив, що нагорода є, перш за все, визнанням багаторічної роботи Россі як перекладача. Разом з тим він, однак, засудив донос Россі, вважаючи гідним жалю те, що той не врахував моральної сторони своїх дій.
Нарешті Матті Россі є автором книги «Донбас повстає з руїн» (Raunioista nousee Donbass), яка була видана в 2015 році «посольством Донецької народної республіки» та видавництвом Johan Bäckman Publications. Журналістка Helsingin Sanomat Лаура Халмінен охарактеризувала вчинок як пряму проросійську пропаганду.[13]
Матті Россі відомий як автор політичної лірики. Збірка «Агітпроп» (Agitprop, 1972) включає програмні вірші («Я солдат партії, партія спаяна з нас»), вірші-балади «Майстер дерев'яних птахів», написані розміром калевальських рун, розповідають про людей Суомі.[14]
- Näytelmän henkilöt. Helsinki: Tammi. 1965.
- Leikkejä kahdelle. Helsinki: Tammi. 1966.
- Tilaisuus. Helsinki: Tammi. 1967.
- Käännekohta: Merkintöjä erään kriisin ajoilta. Helsinki: Tammi. 1968.
- Väkivallan vuosi: Matka Latinalaiseen Amerikkaan maaliskuu 1969 – toukokuu 1970. Helsinki: Tammi. 1970.
- Agitprop. Helsinki: Tammi. 1972. ISSN 951-30-2403-2 ISBN 951-30-2403-2.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Soi, kivinen lanka. Helsinki: Tammi. 1974. ISSN 951-30-3023-7 ISBN 951-30-3023-7.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Rautalammin laulut. Helsinki: Tammi. 1975. ISSN 951-30-3622-7 ISBN 951-30-3622-7.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Laulu tummana tulevi. Helsinki: Tammi. 1976. ISSN 951-30-3941-2 ISBN 951-30-3941-2.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Kuukkeli ja muita tarinoita. Helsinki: Tammi. 1977. ISSN 951-30-4224-3 ISBN 951-30-4224-3.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Hiljaisuus ja matkatoverit. Runoja, ystävien runoja ja muuan runousoppi. Helsinki: Tammi. 1980. ISSN 951-30-5206-0 ISBN 951-30-5206-0.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Salvador. Helsinki: Rauhantyön tuki. 1980. ISSN 951-807-027-X ISBN 951-807-027-X.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Sarvikuonon muistiinpanoja: Kriittisiä kirjoituksia 1974–1981. Helsinki: Tammi. 1981. ISSN 951-30-5533-7 ISBN 951-30-5533-7.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Palava lintu. Helsinki: Tammi. 1983. ISSN 951-835-073-6 ISBN 951-835-073-6.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Nuorallatanssijat: Veijariromaani. Helsinki: Love-kirjat. 1985. ISSN 951-835-097-3 ISBN 951-835-097-3.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Ikkuna. Helsinki: Love-kirjat. 1986. ISSN 951-835-102-3 ISBN 951-835-102-3.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Teko. Helsinki: Tammi. 1988. ISSN 951-30-8921-5 ISBN 951-30-8921-5.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Toinen valinta. Helsinki: Tammi. 1989. ISSN 951-30-9235-6 ISBN 951-30-9235-6.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Elämän suola. Komedia muutamassa kuviossa. Helsinki: Tammi. 1990. ISSN 951-30-9474-X ISBN 951-30-9474-X.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Tuli ja tanssi. Helsinki: Tammi. 1991. ISSN 951-30-9834-6 ISBN 951-30-9834-6.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Kallis ja halpa. Helsinki: Tammi. 1993. ISSN 951-31-0213-0 ISBN 951-31-0213-0.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Matka rajalle. Helsinki: Tammi. 1995. ISSN 951-31-0625-X ISBN 951-31-0625-X.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Koira ulvoo, kuu kuuntelee. Espoo: Matti Rossi. 2014.
- Raunioista nousee Donbass. Johan Bäckman Publications. 2015. ISSN 978-952-54126-2-8 ISBN 978-952-54126-2-8.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка)
- Твори під псевдонімом Олаві Кокко
- Kuolleet eivät juorua: Dekkari. Tutkimus eräiden mahdollisuuksien ulottuvuuksista. Helsinki: Tammi. 1988. ISSN 951-30-7197-9 ISBN 951-30-7197-9.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Murha kuntopolun mutkassa. Helsinki: Tammi. 1989. ISSN 951-30-9115-5 ISBN 951-30-9115-5.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Varo valhetta, matkamies: Dekkari, omistettu Mercuriukselle, talouden ja varjotalouden yhteiselle jumalalle. Helsinki: Tammi. 1990. ISSN 951-30-9533-9 ISBN 951-30-9533-9.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Luvattu maa: Virolaisen gangsterin seikkailut Luvatussa maassa. Helsinki: Tammi. 1992. ISSN 951-31-0063-4 ISBN 951-31-0063-4.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Kahdeksan kuningattaren peli. Helsinki: Tammi. 1996. ISSN 951-31-0789-2 ISBN 951-31-0789-2.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - Mies varjoista. Helsinki: Tammi. 1997. ISSN 951-31-1036-2 ISBN 951-31-1036-2.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка)
Россі особливо відомий як перекладач Шекспіра та іспаномовної літератури (Федеріко Гарсіа Лорка, Габрієль Гарсія Маркес, Маріо Варгас Льоса, Карлос Фуентес тощо).
- Премія Й. Х. Ерко 1965
- Державна премія з літератури 1966
- Державна премія перекладача 1972
- Премія Агріколи 1974
- Премія Savonia 1988
- Державна премія з літератури (2007) за переклади Шекспіра
- ↑ а б в Kirjailija Matti Rossi on kuollut // Kulttuurivihkot — Helsinki: 2017. — ISSN 0356-3367; 2242-6736
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://tulospalvelu.vaalit.fi/K2012/data/k-2012_ehd_maa.csv.zip
- ↑ Kirjailija Matti Rossi on kuollut. Kulttuurivihkot. 5.7.2017. Процитовано 5.7.2017.
- ↑ Kirjallisuuden valtionpalkinnot Jari Järvelälle ja Matti Rossille. Opetus- ja kulttuuriministeriö. 8.5.2007. Архів оригіналу за 9.12.2014. Процитовано 22.10.2011.
- ↑ Lehtinen, Nina: Matti Rossi oli Agit Propin sanoittaja. Aamulehti 7.7.2017, s. B9. Alma Media Finland.
- ↑ Selvyyden vuoksi, Matti Rossin kirje Unkarin kirjailijaliitolle 11.4. 1975. Процитовано 22.10.2011.
- ↑ Mitä-Missä-Milloin: Kansalaisen vuosikirja 1976. Helsinki: Otava. 1975. с. 87−88.
- ↑ Matti Rossi 1934–2017. Helsingin Sanomat. 7 липня 2017. с. Muistokirjoitus. HS julkaisi oikaisun 11.7.2017. Процитовано 2 серпня 2017.
- ↑ Ahtola, Aleksi: Kultturivihkot 4–5/2005.
- ↑ Saarikoski, Saska (25.5.2007). Zyskowicz arvostelee Matti Rossin kirjallisuuden valtionpalkintoa. Helsingin Sanomat. Процитовано 22.10.2011.
- ↑ Ben Zyskowiczin kirjallinen kysymys.
- ↑ Halminen, Laura: Huono propaganda nousee raunioista. Helsingin Sanomat, 24.7.2015, s. B 2–3. Інтернет-версія статті 24.7.2015.
- ↑ Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583 (рос.)
- Справа про Денеша Кіша.
- Тексти пісень Матті Россі з фінського звукового архіву (1901-1999)
- Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583 (рос.)
|