Мері Проктор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Проктор
англ. Mary Proctor
Народилася 1 квітня 1862(1862-04-01)[1]
Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство[1]
Померла 11 вересня 1957(1957-09-11)[1] (95 років)
Фінчліd, Барнет, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[1]
Країна  США
Діяльність астроном, популяризаторка науки, публіцистка, письменниця
Галузь астрономія[2], популяризація науки[2], публіцистика[2] і література[2]
Alma mater Колумбійський університет і The Chartered College of Teachingd
Знання мов англійська[2]
Батько Richard Anthony Proctord

Мері Проктор (1862 р. — 11 вересня 1957 р.) — американська популяризаторка астрономії.[3] Не будучи професійним астрономом, Проктор стала відомою завдяки своїм книгам та статтям, написаними для різних вікових категорій — зокрема, творам дитячої літератури.[4]

Дитинство і юність

[ред. | ред. код]

Мері Проктор народилася в Дубліні, Ірландія,[5] була дочкою Марії і Річарда Проктор. Мати померла в 1879 році. Її батько одружився вдруге в 1881 році, і сім'я емігрувала до Сполучених Штатів, оселившись в Сент-Джозефі, штат Міссурі в 1882 р.[5]

Батько Мері був британським популяризатором астрономії, викладачем і письменником. Зростаючи, дочка часто допомагала батькові в його роботі, доглядала за бібліотекою і коригувала його книги, перш ніж вони йшли на публікацію. Мері закінчила Лондонський коледж у 1898 році.[6]

Кратер Проктор на Місяці був названий на її честь, а Проктор на Марсі названий на честь її батька.[7][8]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1881 році Мері Проктор допомагала батькові у створенні та випуску журналу «Знання», зокрема, написала серію статей на тему порівняльної міфології. Після успішного виступу на Всесвітній Колумбійській виставці в 1893 р., вона врешті-решт вирішила будувати професійну кар'єру і стала лектором астрономії. Її дебютний випуск «Історії Старланда» (1898) був схвалений Нью-Йоркською радою освіти. Також Мері працювала вчителем астрономії в приватних школах, відвідуючи Колумбійський університет.[6]

Напрацювання

[ред. | ред. код]

Проктор написала багато статей для газет, журналів і видала безліч популярних книг. Її статті та книги були в основному спрямовані на молодих читачів, що принесло їй прізвисько «дитячий астроном», тому що були легкими для читання, точними, інформативними та добре ілюстрованими. Відома і шанована багатьма професійними астрономами, Мері стала членом Американської асоціації розвитку науки в 1898 році. У 1916 році вона була обрана членом Королівського астрономічного товариства.[4][9]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Історії Старланда, 1895.
  • Гігантське сонце і його сім'я, 1896.
  • «Комета Галлея після 75 років знову кидається на Землю», Сан-Франциско, 23 серпня 1908 року.
  • Півгодини з літніми зірками, 1911.
  • Легенди зірок, 1922.
  • Дитяча книга Небес, 1924.
  • Вечори із зірками, 1924.
  • Легенди Сонця і Місяця, 1926.
  • Романс Комет, 1926.
  • Романс Сонця, 1927.
  • Романс Місяця, 1928.
  • Романс планет, 1929.
  • Чудеса неба, 1931.
  • Наші зірки місяць за місяцем, 1937
  • М. Проктор і А. Д. Кроммелін, Комети, 1937.
  • Астрономія кожної людини 1939.
  • Комети, метеори і зірки, 1940.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Proctor, Mary // Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004. — doi:10.1093/REF:ODNB/59855
  2. а б в г д Czech National Authority Database
  3. Corresponding Member: Miss Mary Proctor. Royal Astronomical Society of Canada. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 28 травня 2019.
  4. а б Proctor, Mary. Springer.
  5. а б Hoffleit, Dorrit (2001). The Maria Mitchell Observatory--For Astronomical Research and Public Enlightenment (pdf). The Journal of the American Association of Variable Star Observers. 30 (1): 67. Bibcode:2001JAVSO..30...62H.
  6. а б Moore, Patrick; Thomas Hockey; Katherine Bracher; Marvin Bolt; Virginia Trimble; Richard Jarrell; JoAnn Palmeri; Jordan D. Marché; Thomas Williams (2007). Proctor, Mary. У Bracher, Katherine (ред.). The biographical encyclopedia of astronomers (вид. [Online-Ausg.]). New York, NY: Springer. ISBN 9780387304007.
  7. Autostar Suite Astronomer Edition. CD-ROM. Meade, April 2006.
  8. Saum, Lewis O. (February 1999). The Proctor interlude in St. Joseph and in America: Astronomy, romance and tragedy (PDF). American Studies International. 37 (1): –54. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2014. Процитовано 24 травня 2014.
  9. Proceedings of the American Association for the Advancement of Science, August 1898. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.

Подальше читання

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]