Меч Арея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меч Арея
Видання 2003 року.
Жанр історичний роман
Форма роман
Автор Білик Іван Іванович
Мова українська
Написано 1970
Опубліковано 1972

«Меч Арея» — історичний роман українського письменника Івана Білика (1930—2012), вперше виданий у 1972 році. У творі описується життя вождя гунів, Аттіли (представленого в книжці як київський князь Богдан Гатило).

Історія[ред. | ред. код]

Після видання книги у 1972 вона стала бестселером. Ідейно-художня тональність книги викликала лють у функціонерів від культури та ідеології тоталітарних часів. Книгу заборонили, вилучили із бібліотек, не продану частину тиражу було знищено. Івана Білика піддали гострій критиці в пресі, позбавили роботи та права друкуватися.

Незважаючи на заборони книга жила, її читали, вона переходила із рук в руки. Кілька разів книгу перевидавали у Канаді, США, Великій Британії та інших країнах.

Сюжет[ред. | ред. код]

У романі «Меч Арея» автор зумів зацікавити читачів гіпотезою, що гуни — це слов'яни й безпосередні пращури українців. А вождь гунів Аттіла — київський князь Гатило. Стрімкий сюжет, захопливі пригоди героїв, цікаве життя київського князя Богдана Гатила, сповнене героїзму та драматизму.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • 1928 року вже видавалася книга під назвою «Меч Арея». Це був російський переклад повісті «В тумані минулого» українського автора Григорія Бабенка.[1][2]
  • Іван Білик більше часу витратив на написання післямови (у якій він намагався навести наукові аргументи на користь бачення історії, представленого у книжці), ніж на написання самого роману[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бабенко Г. Меч Арея: Повесть / Пер. с укр; Автор предисловия К. Б. Бархин; Худ. С. Валуцкий. — М.-Л.: Молодая гвардия, 1928. (рос.)
  2. Бабенко Г. В тумані минулого: Повість із життя південного степу VI в.: до н. ери. — Харків: Державне видавництво України, Юнсектор, 1927. — 168 с.
  3. Помер Іван Білик — автор бестселера про Атіллу-Гатила. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]