Миколаївські катакомби
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Карта підземних споруд Миколаєва, складена експедицією Олександра Алексєєва.[1] |
Миколаївські катакомби — мережа підземних ходів та лабіринтів під Миколаєвом.
Існує безліч різних версій, щодо походження миколаївських катакомб, причому вони не виключають одна одну.
Перша версія полягає в тому, що всі багатокілометрові тунелі, що проходять під містом, походять від недобудованого водопроводу I-ї чверті XIX століття.[2] Однак водопровід становить лише невелику частину від всієї системи тунелів, зображених на карті Олександра Алексєєва.
Друга версія приписує будівництво катакомб туркам, у зв'язку із тим що в тунелях були знайдені ятагани.[2]
Третя версія полягає в тому, що при будівництві Миколаєва було потрібно багато каменю. Його добували неподалік від забудовуваної частини міста — в межах Миколаївського півострова. Одночасно з каменем добувалося і вапно, причому переважно з боку берегових обривів Бузького лиману, також в межах міста. Завдяки цьому утворювались глибокі та розгалужені катакомби, які, внаслідок природного розширення міста опинилися під його будинками.[3]
В 1920-х роках були проведені дослідження підвалів з прилеглими до них ділянками тунелів.
1954 року геодезист Матвєєв пише у своїй доповідній в міське управління архітектури про тунель в бік Херсона. Він пройшов по ньому 2 кілометри, по коліно у воді, і повернувся назад, не ризикнувши продовжити шлях.[1]
1956 року військовим флотом була організована велика експедиція під керівництвом інженера Олександра Васильовича Алексєєва. Були досліджені підземні споруди. Не враховуючи карти тунелів та доповіді Алексєєва 1960 року[4], ніяких матеріалів по цій експедиції не збереглося.
1992 року рішенням Миколаївського міськвиконкому була створена науково-пошукова експедиція по обстеженню підземних споруд на базі клубу підводного пошуку «Садко». До цього часу багато тунелів були зруйновані, і продовження досліджень стало неможливим.[1]
За даними[5] Миколаївського краєзнавчого музею катакомби мають два-три, а, можливо, і більше ярусів. Деякі ходи знаходяться на глибині 3-4 метрів, інші — на 8 і 20 метрів від рівня земної поверхні. Підземелля викладені пиляним вапняком, мають стелі аркової форми, а самі катакомби мали частково господарське призначення. Це — з'єднані між собою підвали старих будинків. Ці підвали зараз затоплені каналізаційними стоками, стіни підмиваються і загрожують обвалами. З деяких підвалів є підземні тунелі, що ведуть у різні частини міста. Про довжину таких катакомб можна лише здогадуватися, але є підстави припускати, що вони тягнуться на один-два та навіть більше кілометрів. Один з таких ходів, за деякими відомостями, починається в центрі міста, а закінчується в Широкій Балці.
- ↑ а б в «Николаевские подземелья: миф или реальность?», часть II, В. Корчагин. Архів оригіналу за 14 липня 2008. Процитовано 16 березня 2013.
- ↑ а б «Николаевские подземелья: миф или реальность?», часть I, В. Корчагин. Архів оригіналу за 14 квітня 2008. Процитовано 16 березня 2013.
- ↑ Ю. С. Крючков (5 июля 1997). Николаевские подземелья. Вечерний Николаев. Архів оригіналу за 14 квітня 2008. Процитовано 16 березня 2013.
- ↑ Доклад инженера Алексеева. Архів оригіналу за 14 квітня 2008. Процитовано 16 березня 2013.
- ↑ http://www.spu.in.ua/ua/press/16061 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] «Діалог-Інформ» («Товариш Миколаївщини») № 18 (44)
- Проект «Подземля» на sadko.mk.ua [Архівовано 15 березня 2008 у Wayback Machine.]