Милорадович Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Милорадович Дмитро Миколайович
Депутат Державної думи Російської імперії II скликання[ru] від Полтавської губернії
1907
 
Народження: 1869
Смерть: не раніше 1917
Країна: Російська імперія
Освіта: Морський кадетський корпус
Рід: Милорадовичі
Батько: Микола Дмитрович Милорадович

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро Миколайович Милорадович (1869(1869) — після 1917) — український дворянин, офіцер Російського імператорського флоту. Депутат Державної думи Російської імперії II скликання[ru] від Полтавської губернії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1869 року в українській дворянській родині Милорадовичів. Був правнуком таврійського губернатора Григорія Милорадовича.

Навчався в Морському кадетському корпусі. Після завершення навчання служив на кількох кораблях Російського імператорського флоту у званні офіцера. Здійснив навколосвітню подорож на кліпері «Джигіт[ru]». 1892 року Милорадович супроводжував великого князя Миколу Олександровича (майбутнього імператора Миколу II) у його подорожі.

1893 року в чині мічмана пішов у відставку із флоту. Відтоді до 1901 року служив земським начальником Кременчуцького повіту. Після цього протягом кількох років був головою Кременчуцької повітової земської управи. У 1903 році засідав у складі спеціальної комісії управи стосовно вибору проєкту для спорудження будинку Полтавського губернського земства[1]. За ініціативою Дмитра Милорадовича було створено Товариство сільських господарів Полтавської губернії та місцеве товариство заохочення конярства. Володів земельними наділами загальним розміром 1750 десятин.

6 лютого 1907 року обраний депутатом Державної думи Російської імперії II скликання[ru] від Полтавської губернії. Входив до фракції октябристів та Групи правих і поміркованих. Працював у таких комісіях думи як продовольчій, із запитів та аграрній.

Після розпуску думи II скликання повернувся на Полтавщину, де очолив кременчуцький відділ Всеросійського національного союзу[ru][2]. Доля після 1917 року невідома.

Родина

[ред. | ред. код]

1898 року одружився з Марією Михайлівною Сухотіною[3]. У шлюбі народилося двоє синів[4]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська енциклопедія, 1992. — С. 788. — ISBN 5-88500-033-6.
  2. Санькова С. М. Русская партия в России: образование и деятельность Всероссийского национального союза (1908—1917). — Орел, 2006. — С. 344. (рос.)
  3. Малороссійскій родословникъ, 1912, с. 544.
  4. Малороссійскій родословникъ, 1912, с. 545.
  5. Волков С. В. Офицеры флота и морского ведомства. — М., 2004. — С. 312. (рос.)
  6. Российское зарубежье во Франции, 1919—2000 : биогр. слов. : в 3 т / под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М. : Наука: Дом-музей Марины Цветаевой, 2008. — Т. 1. — ISBN 978-5-02-036267-3. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]