Михайлов Ігор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайлов Ігор Олексійович
Народився 12 червня 1949(1949-06-12) (74 роки)
Красноярський край, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність політолог
Alma mater Російський університет дружби народів
Нагороди
Орден «За особисту мужність» (ПМР)
Заслужений працівник культури Російської Федерації

Ігор Олексійович Михайлов (12 червня 1949(19490612), Красноярський край) — російський політолог і публіцист. Член Союзу письменників Росії[1][2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Після закінчення у 1966 році середньої школи в Пущино (Московська область) працював у НДІ біофізики АН СРСР та Інституті фізики високих енергій на синхрофазотроне в Протвино. У 1968-1970 роках проходив службу в лавах Радянської армії, ВДВ (Псков).

У 1976 році закінчив факультет економіки і права Університету дружби народів ім. Патріса Лумумби за спеціальністю «Міжнародне право». Працював у центральних газетах і на телебаченні спеціальним кореспондентом, заступником головного редактора,політичним оглядачем телеканалу МТК (ТВЦ) і радіостанції «Голос Росії», в «Парламентській газеті», публікувався в журналах «Новий світ», «Міжнародна життя», «Вогник», «Зміна», «Столиця», газетах «Праця», «Правда», «Російська думка», «Голос», « Росія», «Літературній газеті».

У 1992 році з групою політологів брав участь у Кишиневі і Тирасполі в політичних переговорах та дискусіях з представниками Молдови і Придністров'я, присвячених запобігання розростання збройного конфлікту в регіоні. Цій темі І. А. Михайлов присвятив чимало статей. Автор документального фільму «Кому потрібна ця війна?» (1992, спільно з Б. Костенко), в якому показана причина конфлікту в Придністров'ї . Кінофільм в 1995 році був удостоєний премії «Золотий витязь».

У 1992 році, в розпал збройного конфлікту, В. А. Михайлов був запрошений керівництвом ПМР на дипломатичну , політичну роботу і був призначений Спеціальним представником Придністровської Молдавської Республіки в Росії. Неодноразово брав участь у політичних переговорах та дискусіях щодо врегулювання конфлікту, зробив чималий внесок для становлення державності ПМР, визнання республіки за кордоном.

У 1994 році І. А. Михайлов запрошений на телеканал МТК політичним оглядачем, де ним були підготовлені серії політичних передач на актуальні теми. Ним зняті документальні фільми, які здобули популярність як в Росії, так і за її межами: «Париж Хемінгуея» і «Хто він, барон Фальц-Фейн?» У своїх публіцистичних статтях та передачах І. А. Михайлов багато уваги приділяє російсько-американським відносинам. Неодноразово бував у США, висвітлював російсько-американські саміти, не раз публікувалася в американській пресі, прагнучи зруйнувати багато усталені негативні стереотипи і уявлення про Росію.Брав участь у міжнародних конференціях, "Круглих столах" і семінарах в Нью-Йорку, Амстердамі, Парижі, Алма-Аті,Белграді (Сербія),Улан-Баторі, Москві...

У 1996-1997 роках був запрошений на роботу в Уряд РФ помічником віце-прем'єра, радником з політичних питань. Неодноразово брав участь у політичних переговорах та міжнародних дискусіях.

З березня 1997 по 2002 рік — політичний оглядач Державної зарубіжного мовлення радіостанції «Голос Росії».Професор -2004.

Під час війни НАТО проти Югославії в 1999 році І. А. Михайлов перебував у Белграді звідки підготував серію статей та радіопередач. Ця робота була відзначена в 1999 році Федеральною службою телерадіомовлення спеціальним Дипломом.

У 2005-2006 роках - політичний оглядач «Парламентської газети» в Москві. Неодноразово брав участь у міжнародних конференціях і симпозіумах. Відомий своїми книгами, радіопередачами, документальними фільмами, а також публікаціями в російській та іноземній пресі: у США, Франції, Болгарії.

Працюючи журналістом, політичним аналітиком, виїжджав у зони бойових конфліктів в Румунії (1989), у Придністров'ї (1989-1992 рр..), в Югославії (1999).

Учасник наукових експедицій в Арктику: архіпелаги Північна земля і Шпіцберген, а також на Північний полюс (1987).

Член Російського географічного товариства. Головний редактор інтернет-газети «Ракурс» (www.rakurs-art.ru).

Лауреат міжнародної літературної премії "Рим-Франкфурт", лауреат міжнародної літературної премії Д. Рішельє -2017 р.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Петра Великого I ступеня за видатні заслуги і великий внесок у розвиток і зміцнення Російської Держави (2004);
  • Медаль «Захисник Придністров'я» (1998);
  • «Золота медаль» Російського Фонду миру (2005) ;
  • Медаль А. С. Грибоєдова і медаль М. Ю. Лермонтова Союзу письменників Москви за літературну творчість;
  • Заслужений працівник культури Російської Федерації (Указ президента РФ від 2011 року) та ін.

Статті

[ред. | ред. код]
  • Михайлов В. «Захистити книгу», «Литературная газета», № 7, 2015
  • Михайлов В. «Момент істини для Росії», часопис «Зінов'єв», №2,2008
  • Михайлов В. «Росія і США звірили позиції», «Парламентська газета», №181,14 жовтня 2005
  • Михайлов В. «Про епідемії щедрості і майбутнє нашої держави», "Парламентська газета", №113, 28 червня 2005
  • Михайлов В. «Е. Гемінґвей: останній з непереможених», часопис «Персона», 1999
  • Михайлов В. "Витіснення",журнал "Новий світ",№2,1998
  • Михайлов В. "Трагічні дні Придністров'я",журнал "Столиця", №16,1992
  • Михайлов В. "Україна:слідом за газовою війною готують холодну ?","Парламентська газета", 12 січня 2006
  • Михайлов В. "Останній безробітний Росії", "Праця", 14 березня 1981
  • Михайлов В. "Поет Жан Франсуа Бріер", "Праця", 30 грудня 1979
  • Михайлов В. "Чужого горя не буває", "Праця", 7 лютого 1982
  • Михайлов В. "США-СРСР:важливо продовжувати діалог","Праця" 7 грудня 1988
  • Михайлов В. «Спогади про пережите і тривоги про майбутнє»,журнал "Вільна думка", №12, 1999
  • Михайлов В. "Арманд Хаммер, наш друг і діловий партнер", "Праця", 26 березня 1988
  • Михайлов В. "Жива легенда розвідки", "Парламентська газета",№225, 20 грудня 2005
  • Михайлов В. "Латиські легіонери СС і їх покровителі", "Парламентська газета",№ 47,18 березня 2005
  • Михайлов В. "Норвежці і росіяни на Шпіцбергені",журнал "міжнародне життя", № 9-10, 2001
  • Михайлов В. "Як ми втратили НАТО ",журнал "Огонек", №10, 1997
  • Михайлов В. "Розвивати діалог між суспільством і владою", "Парламентська газета", №32, 10 березня 2006
  • Михайлов В. "І настане "баналізація зла", "Літературна газета ", 24 листопада 2008
  • Михайлов В. "Куди крокують ветерани СС ? "," Парламентська газета ", 2006
  • Михайлов В. "Важливо продовжувати діалог"(Бесіда з послом США Д. Метлока), "Праця", 7 грудня 1988
  • Михайлов В. "Що не сказав президент про положення індіанців", "Праця", 25 серпня 1988
  • Михайлов В. "Друге народження Роберта Уайзена ", "Праця", 24 січня 1987
  • Михайлов В. "Вбиває гуманне зброю", "Тиждень",№ 4, 1986
  • Михайлов В. "Напередодні Другої світової ","Праця" ,23 серпня 1989
  • Михайлов В. «Бухарест після боїв», "Праця", 4 січня 1990
  • Михайлов В. «Їх розстріляли під Львовом», "Праця" 12 червня 1987
  • Михайлов В. «Така різнолика Америка», "Праця",6 вересня 1986

Документальні фільми

[ред. | ред. код]
  • «Кому потрібна ця війна?», 1992, (Премія «Золотий витязь»)
  • «Париж Хемінгуея»,1995
  • «Хто він, барон Фальц-Фейн?», 1996.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Михайлов І. А.-Пасинки «вільного світу»-Педагогіка-М-1986;
  • Михайлов І. А. -Ідоли та ідеали-М.-Педагогіка-,М-1988;
  • Михайлов І. А. -Архіпелаг Шпіцберген — перехрестя подій і доль. -М. — Науковий світ, 2004;
  • Михайлов І. А.-Холодна війна закінчилася...холодна війна триває-(Збірник -Перебудова -двадцять років потому-)-Вид-во -Російський шлях-М.,2005;
  • Михайлов В. -Роман з життям Ернеста Хемінгуея-М - Художня література -2014;
  • Михайлов Ігор -"Душа тигра"- М.-розповідь -Московський вісник № 2-(Журнал МОСП)-2017;

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Электронный информационный портал «Русский интеллектуальный клуб» [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] Московский гуманитарный университет.
  2. Авторы. Михайлов Игорь. Литературная газета. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 17 грудня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]