Нахабіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нахабіно

flag of Nakhabinod
Прапор

Координати 55°50′ пн. ш. 37°10′ сх. д. / 55.833° пн. ш. 37.167° сх. д. / 55.833; 37.167Координати: 55°50′ пн. ш. 37°10′ сх. д. / 55.833° пн. ш. 37.167° сх. д. / 55.833; 37.167

Країна  Росія[1][2]
Адмінодиниця Нахабіно[1]
Дата заснування 1482
Перша згадка 1482
Населення 6720 осіб (1939)[3],
12 461 осіб (1959)[4],
15 695 осіб (1970)[5],
16 216 осіб (1979)[6],
18 958 осіб (1989)[7],
28 217 осіб (2002)[8],
28 217 осіб (2006)[9],
33 308 осіб (2009)[10],
36 456 осіб (2010)[11],
37 372 осіб (2012)[12],
37 991 осіб (2013)[13],
39 050 осіб (2014)[14],
39 913 осіб (2015)[15],
40 849 осіб (2016)[16],
41 983 осіб (2017)[17],
43 417 осіб (2018)[18],
45 667 осіб (2019)[19],
46 487 осіб (2020)[20],
50 916 осіб (2021)[21],
53 590 осіб (2023)[22],
55 448 осіб (2024)[23]
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 495
Поштовий індекс 143430
GeoNames 523553
OSM ↑2357543 ·R (Нахабіно)
Офіційний сайт nahabino-adm.ru
Нахабіно. Карта розташування: Росія
Нахабіно
Нахабіно
Нахабіно (Росія)
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нахабіно (значення).

Наха́біно (рос. Нахабино) — селище міського типу в Красногорському районі Московської області, адміністративний центр муніципального утворення «Міське поселення Нахабіно».

Населення — 34,7 тис. жителів (2010 рік): найнаселеніше селище міського типу в Московській області[24].

Розташований на Волоколамському шосе, за 16 км на захід від МКАД.

Історія

[ред. | ред. код]

Нахабіно відомо як село з 1482 р., коли належало боярам Плещеєвим. У 1534 у село було продане Троїце-Сергієвому монастирю. Назва «Нахабіно» походить, за однією версією, від назви найстарішої річки Нахабіно (Нахабінки), за іншою — старішою версією, назва походить від староросійського слова хаб — «яр, канава», тобто Нахабіно — «на хабі», поселення на яру.

У 1933 у на полігоні в Нахабіно були запущені перші радянські ракети ГВРР-9 і ГВРР-10. В кінці 1930-х років тут знімався легендарний фільм за повістю Аркадія Гайдара «Тимур і його команда», у ролі піонерів з команди Тимура знімалися діти іспанських комуністів. В останні роки тут в 6-му навчальному центрі інженерних військ Росії знімається телевізійний серіал «Солдати»[25].

Статус селища міського типу — з 1938 р..

У 2005 році в ході муніципальної реформи було утворено муніципальне утворення — міське поселення Нахабіно, до складу якого крім самого Нахабіно включені села Желябіно, Козино і Нефедьєво.

Економіка

[ред. | ред. код]

Серед підприємств селища — меблеве виробництво, залізничне депо, 542-й завод інженерних військ, 175-й деревообробний комбінат, асфальтобетонний завод. Розвивається технопарк «Нахабіно» (підприємства, що працюють тут, випускають вироби зі штучного каменю, меблі, контейнери для дизель-генераторів, стабілізатори напруги та ін)[26]. Також у Нахабіно розташований 15 Центральний науково-дослідний випробувальний інститут імені Д. М. Карбишева (15-й ЦНІІІ Міноборони).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Залізнична станція Нахабіно знаходиться на лінії Москва — Рига. Поїзди прибувають з Ризького і Курського вокзалів.

До 2000 року існувала гілка до Павловської Слободи, надалі рух по ній був припинений, а колія розібрана.

Культура, пам'ятки

[ред. | ред. код]

У Нахабіно збереглися залишки будівель садиби Болдіно (середина XIX століття): два флігелі і частина пейзажного парку зі ставком.

У селищі знаходиться ряд православних церков сучасної споруди: церква-каплиця Новомучеників Красногорських, церква Покрови Пресвятої Богородиці, церква Максима Сповідника, церква Георгія Побідоносця, Храм Данила Московського (на території військової частини інженерних військ).

Поруч з Нахабіно, поблизу села Желябіно, знаходиться гольф-клуб Le Meridien Moscow Country Club з єдиним в Росії 18-ямковим полем.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в ОКТМО. 179/2016. Центральний ФО
  2. ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
  3. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам (рос.). Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
  4. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011.
  8. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  9. ↑ Алфавитный перечень населённых пунктов муниципальных районов Московской области на 1 января 2006 года (рос.). Развитие местного самоуправления на территории Московской области. Архів оригіналу (RTF+ZIP) за 21 вересня 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
  10. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
  11. ↑ Перепись населения 2010. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений (рос.). Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 2013.
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  13. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года (рос.). М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат. 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  14. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  15. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  16. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  18. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  19. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
  20. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  21. ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  22. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.) (рос.). 18 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  23. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2024 года (рос.). 27 квітня 2024. Процитовано 4 травня 2024. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  24. ↑ Народна енциклопедія міст і регіонів Росії «Моє Місто». Московська область. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
  25. ↑ / daily/24131.4/351041 / Серіал «Солдати»: Прапорщик Шматко повернеться в армію
  26. ↑ МО: технопарк «Нахабино» создает условия для развития малых предприятий. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
Селища
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нахабіно&oldid=34321140