Непрезентативна теорія
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Непрезентативна теорія — напрямок у соціально-економічної географії, представлений у роботах Найджела Тріфтьї (Nigel Thrift), Дьюсбарі (JD Dewsbury) і ін. У непрезентативній теорії використовується соціальне вчення для подолання простої презентативності географічних досліджень. Дьюсбарі описує практику «очевидця» дає можливість отримання «знання без споглядання». Непрезентативна теорія акцентує увагу на самих практиках, а не на результатах цих практик, на тому як людські та фізичні формації поводяться, а не тільки того, яких результатів вони досягають при цьому. Методологічною і концептуальною основою непрезентативної теорії є дослідження Мішеля Фуко Моріса Мерло-Понті, феноменологів і зокрема Мартіна Гайдеггера.
- Thrift, N. 2007. Non-representational theory: Space, Politics, Affect (Routledge, London)
- Rorty, Richard. Objectivity, Relativism, and Truth // Philosophical Papers. — Cambridge: Cambridge University Press, 1991. — vol. 1. — 226 pp.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |