Нехаєвський Аркадій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нехаєвський Аркадій Петрович
Народився 21 червня 1934(1934-06-21) (89 років)
Чернігів, Українська СРР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Арка́дій Петро́вич Нехає́вський (нар. 21 червня 1934(19340621), місто Чернігів, тепер Чернігівської області) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ, фактичний керівник області. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член Президії Верховної Ради УРСР 11-го скликання (у 1987—1990 роках). Член ЦК КПУ в 1986—1991 р. Член ЦК КПРС у 1990—1991 р. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1934 року в місті Чернігові в родині службовця.

У 1956 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут.

Трудову діяльність розпочав у 1956 році майстром-керівником ливарного цеху Ровенського ливарно-механічного заводу. З 1956 року працював майстром ливарного цеху Вінницького агрегатного заводу.

У 1958—1960 роках — оперуповноважений КДБ при Раді Міністрів УРСР по Вінницькій області.

Член КПРС з 1959 року.

З 1960 року — інженер-конструктор Вінницького електротехнічного заводу.

З 1962 року — інструктор промислово-транспортного відділу Вінницького міського комітету КПУ, з 1963 року — інспектор Вінницького міського комітету народного контролю, з 1967 року — завідувач промислово-транспортного відділу Вінницького міського комітету КПУ.

У 1970—1972 роках — заступник голови виконавчого комітету Вінницької міської Ради депутатів трудящих.

У 1972 — січні 1974 року — 1-й секретар Ленінського районного комітету КПУ міста Вінниці.

У січні 1974 — серпні 1979 року — 1-й секретар Вінницького міського комітету КПУ.

1976 року закінчив Заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

З серпня 1979 року — секретар, з березня 1983 по листопад 1988 року — 2-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

З листопада 1988 року до серпня 1991 року — 1-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

Одночасно, 6 квітня 1990 — 10 січня 1991 року — голова Вінницької обласної ради народних депутатів.

Обирався делегатом XXV і XVII з'їздів КПРС, XIX Всесоюзної партконференції. Член ЦК КПУ, депутат, член Президії Верховної Ради УРСР, депутат обласної Ради народних депутатів.

Потім — на пенсії в місті Вінниці.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]