Нижньокорочанська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Нижньокорочанська волость | ||||
| Центр | Нижній Карачан | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 17 443 (1880) | |||
| Населення | 5679 осіб (1880) | |||
| Густота | 29.8 осіб / км² | |||
Нижньокорочанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новохоперського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Нижній Карачан.
Станом на 1880 рік складалася 3 поселень, 4 сільських громад. Населення — 5679 осіб (2536 чоловічої статі та 3143 — жіночої), 956 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 14224 | 8144 |
| Приватної власності | 3093 | 1857 |
| Іншої власності | 126 | 70 |
| Загалом | 17443 | 10071 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Нижній Карачан (Жолнівка) — колишня власницька слобода при річці Карачан за 36 верст від повітового міста, 3316 осіб, 553 двори, православна церква, школа, лікарня, винокурний завод, 2 лавки, базари по суботах та 3 ярмарки на рік.
- Василівка — колишня власницька слобода при річці Карачан, 1425 осіб, 275 дворів, православна церква, школа.
- Тюменівка — колишня власницька слобода при річці Карачан, 797 осіб, 114 дворів.
За даними 1900 року у волості налічувалось 6 поселень із переважно російським населенням[3].
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 4919-4924)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
_(1781).png)