Нижньосірогозький район
| Нижньосірогозький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Херсонська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УРСР),  Україна
| ||||
| Область: | Херсонська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6523800000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
| Населення: | ▼ 15 344 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1210 км² | ||||
| Густота: | 13.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5540 | ||||
| Поштові індекси: | 74700—74742 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Нижні Сірогози | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 13 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 22 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Яців Іван Григорович | ||||
| Голова РДА: | Такаджи Дмитро Антонович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Нижньосірогозький район | ||||
| Адреса: | 74701, Херсонська обл., Нижньосірогозький р-н, смт. Нижні Сірогози, вул. Садова, 7, 2-16-63 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Нижньосірого́зький райо́н — колишній район у північно-східній частині Херсонської області. Центр — смт Нижні Сірогози. На півночі межував з Верхньорогачицьким районом, на сході з Веселівським районом Запорізької області, на півдні з Іванівським та Новотроїцьким, на заході з Каховським, Горностаївським і Великолепетиським районами Херсонської області.
17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Географія[ред. | ред. код]
Географічні дані: площа району становила 120867 га, що становило 4,24 % від площі області.
Природні ресурси[ред. | ред. код]
- ґрунти в районі — чорноземи південні, слабо гумусові. Родючі чорноземи — 109000 га, поширені червоно-бурі глини третинного походження, рідко зустрічаються рябі глини кімерійського ярусів білого і світло-жовтого забарвлення;
- на території району 69 польових ставків площею 217,9 га, з яких діючих — 2, об'ємом 40 тис. м³ води;
- 46 ставків каскадного типу довжиною 51,7 км, площа яких 465,8 га, а об'єм водного фонду — 5,7 млн. м³.
- на території району знаходиться водойма (річка) Балка Великі Сірогози.
Історія[ред. | ред. код]
Район розташовувався на перехресті шляхів, які прокладали різні кочові племена. Нині про це свідчать скіфські кургани Огуз, Малий Огуз і Діїв, які становлять велику історичну цінність. В них було знайдено велику кількість золотих прикрас тонкої ювелірної роботи, які можна тепер побачити у багатьох музеях світу. У пізніші часи тут сходилися козацькі і чумацькі шляхи. Саме це зумовило виникнення багатьох нинішніх населених пунктів району. Сьогодні все це оберігається, використовується для відродження історичної пам'яті.
Дата утворення: 7 березня 1923.
З приходом Південної Похідної групи ОУН (р) на Херсонщину під керівництвом М. Сидора-«Чорторийського» було створено українську адміністрацію у м. Новоолександрівську і Давидів Брід. ОУН тут проявила велику активність, що дуже занепокоїло німецьку адміністрацію. Як наслідок групу Чорторийського було ліквідовано.
20.3.1946 вилучено з району та включено до складу Великолепетиського району сільські Ради: Запорізьку, Зеленівську, Миколаївську та Рубанівську[2].
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Степнянську сільраду Горностаївського району до складу Нижньосірогозького району.[3]
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративний розподіл: на території району знаходилося 1 селище міського типу та 24 сільських населених пунктів. Відстань від обласного центру: районний центр, смт. Нижні Сірогози, розташований на відстані 192 км залізничним шляхом та 169 км автошляхом від обласного центру (м. Херсон).
Промисловість[ред. | ред. код]
Основним багатством району є земля. Добре родять тут озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Провідною галуззю виробництва є переробна промисловість. В районі працюють два промислових підприємства: КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика», що виробляє плодо-овочеві консерви та нерафіновану олію та "ВАТ «Сірогозький завод масла і сухого молока» — займається виробництвом тваринного масла та технічного казеїну.
Транспорт[ред. | ред. код]
Транспортна інфраструктура: наявність залізниці протяжністю 36 км (станція Сірогози), платформа 66 км. Автошляхів всього — 258,7 км, у тому числі загальнодержавного значення — 47 км, місцевого значення — 211,7 км.
Територією району проходить автошлях E58.
Населення[ред. | ред. код]
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 16297 | 82,21 % |
| росіяни | 2710 | 13,67 % |
| турки | 196 | 0,99 % |
| молдовани | 146 | 0,74 % |
| корейці | 91 | 0,46 % |
| інші | 383 | 1,93 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 15918 | 80,30 % |
| російська | 3460 | 17,45 % |
| турецька | 187 | 0,94 % |
| молдовська | 78 | 0,39 % |
| курдська | 53 | 0,27 % |
| інші | 127 | 0,64 % |
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Виходить друком районна газета «Червоний промінь».[5]
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Нижньосірогозького району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 48,69 % (проголосували 6 150 із 12 632 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,98 % (2 520 виборців); Сергій Тігіпко — 11,24 % (691 виборців), Юлія Тимошенко — 9,11 % (560 виборців), Олег Ляшко — 7,48 % (460 виборців), Петро Симоненко — 6,96 % (428 виборців), Анатолій Гриценко — 6,94 % (427 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,37 %.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 19 червня 2020 року № 402/2020-рп «Про призначення Д. Такаджи головою Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області»
- ↑ Указ Президії ВР УРСР від 20.3.1946 «Про утворення в складі Херсонської області Високопільського, Верхнє-Рогачицького й Ново-Маячківського …». Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Херсонська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 10 червня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 6 червня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 квітня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нижньосірогозький район |
- Райони Херсонської області[недоступне посилання з липня 2019]
| ||||||||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Херсонську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
