Новаківський Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Новаківський
звання не вказане
Загальна інформація
Народження 1872(1872)
Смерть 1941(1941)
 Перша словацька республіка
Військова служба
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Командування
повітовий комісар ЗУНР Скалатського повіту
CMNS: Новаківський Михайло у Вікісховищі

Миха́йло Новакі́вський (1871[1]/1872 — 1941, Словацька Республіка) — український політик в Австро-Угорщині (посол до Галицького Сейму). Військовик доби Перших визвольних змагань, дипломат, правник, письменник. Один з організаторів Леґіону Українських Січових Стрільців. Член президії Української Національної Ради ЗУНР.

Молодший брат Степана Новаківського. Чоловік засновниці першого осередку ОУН на Закарпатті Стефанії Новаківської.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався на правничому факультеті Львівського університету, закінчив 1895 року. Працював адвокатом у Богородчанах. Обраний послом до Галицького крайового сейму (1913—1914 роки, IV курія, округ № 29 — Богородчанський повіт), входив до «Українського соймового клубу»[2]).

У серпні 1914 року як старшина австрійського війська був переведений до Легіону УСС, звання — четар. З 1917 року комісар Поборової сотні.[1]

У період ЗУНР (1918—1919) — комісар Скалатського повіту й член президії Української Національної Ради ЗУНР. Згодом член дипломатичної місії УНР у Варшаві.

Після поразки тодішнього етапу визвольних змагань переїхав до Закарпаття, проживав в Ужгороді. Займав посаду заступника директора «Підкарпатського банку» з юридичних питань.[3] Був активним діячем «Просвіти».

У міжвоєнний час — громадський діяч у Словаччині та Карпатській Україні.

Після угорської окупації в березні 1939 року емігрував до Словаччини, де помер у 1941 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Новаковський Михайло… — С. 638.
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 114—115.
  3. Як в Ужгороді готували убивство «вождя руського культурного напрямку”!

Джерела[ред. | ред. код]