Нодзірі (озеро)
| Нодзірі | |
 | |
| Країни басейну | Японія |
|---|---|
| Період оновлення води | 2 рік[1] |
| Країна |
 Японія |
| Адміністративна одиниця | Шінано |
| Розташований на природоохороній території | Myōkō-Togakushi Renzan National Parkd |
| Висота над рівнем моря | 657 м |
| Вертикальна глибина | 38,5 м |
| Площа | 4,56 км² |
| Об'єм | 0,096 кубічний гектометр |
 | |
 | |
 | |
 Нодзірі у Вікісховищі | |
Координати: 36°49′35″ пн. ш. 138°13′19″ сх. д. / 36.82638888891666085° пн. ш. 138.22194444447220008° сх. д.
Нодзірі або Нодзірі-Ко (яп. 野尻湖, трансліт. のじりこ) — вулканічне озеро в центральній частині японського острова Хонсю. Розташоване у префектурі Нагано [2] [3]. Серед озер у префектурі Наґано, Ноджірі є другим після озера Сува[en] курортом, місцем розташування першої в Японії гідроакумулюючої гідроелектростанції та місцем японських палеолітичних розкопок.
Об'єм води становить 9,6 млн. м³. Площа поверхні – 4,56 км², площа сточища — 185,3 км². На території сточища озера проживає 2,5 тис. осіб [2]. Висота над рівнем моря - 657 м [3].
Нодзірі є евтрофним озером, з 1988 року спостерігається цвітіння води [2]. Вода використовується для водопостачання навколишніх населених пунктів та іригації, також в озері ловлять рибу [2].
Через протоку Ікедзірі-Кава озеро дренується річкою Секі[en], що впадає в Японське море [4] [5].
Озеро розташоване на території селища Сінано [3].
Озеро розташоване на плато висотою 654 м над рівнем моря та знаходиться між горою Мадарао на сході та горою Курохіме[en] на заході. З площею 4,56 км² це друге за величиною природне озеро в префектурі Нагано після озера Сува. Його глибина становить 39,1 м, а його об'єм перевищує об'єм озера Сува. Вода з озера витікає через річку Ікедзірі, зливається з річкою Секі та впадає в Японське море. Існують різні теорії щодо створення озера — воно могло бути перегороджене виверженням вулкана Мадарао або що воно було перекрито грязьовим потоком річки Ікеджірі, викликаним виверженням вулкана Курохіме. [6] [7]
У 1946 році був випадково виявлений бивень Palaeoloxodon naumanni . У 1962 році почалися розкопки на березі та на дні озера. Місцем розкопок був мис Татегахана на західному березі. Знахідки включали знаряддя з каменю та кістки, скам’янілості Palaeoloxodon naumanni та оленя. Аналіз діатомових водоростей, пилку, палеомагнетизму та вулканічного попелу датує це місце з його скам’янілостями людей і мегафауни палеолітом, приблизно 40 000 Кілороків тому. Kondo et al. зазначили, що Татегахана є «місцем забою». [8]
- ↑ http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/ASI-43
- ↑ а б в г 3-6 Lake Nojiri // Manual of Measures against Lake Eutrophication, 3. The present conditions and eutrophication measures in lakes in Japan, Kazuhito MURAKAMI, Chiba Institute of Technology (PDF). www.env.go.jp (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ а б в 野尻湖. kotobank.jp (яп.). Kotobank[en]. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Аркуш карти J-54-109.
- ↑ Аркуш карти J-54-В. Масштаб: 1 : 500 000.
- ↑ Ohashi, Ryoichi (11 квітня 2008). On the origin of Lake Nojiri. The Journal of the Geological Society of Japan. 16 (193): 411—413. doi:10.5575/geosoc.16.411.
- ↑ 立ヶ鼻遺跡. www.ycf.nanet.co.jp (яп.). 11 березня 2003. Процитовано 28 квітня 2020.
- ↑ Y. Kondo, N. Mazima, Nojiri-ko Research Group p. 288
|
